Астрономи довели, що уламки Місяця стають новими супутниками Землі

Вчені встановили, що деякі з малих тіл, які на певний час стають супутниками Землі, можуть бути не просто астероїдами, а уламками самого Місяця. Нове дослідження показує, що внаслідок ударів астероїдів по поверхні Місяця фрагменти породи викидаються в космос і з часом можуть потрапити в гравітаційну сферу Землі, де тимчасово обертаються навколо нашої планети.

Такі об'єкти називають тимчасовими супутниками або квазісупутниками. Перші здійснюють принаймні один оберт навколо Землі, перебуваючи в її сфері Гілла — зоні, де гравітаційне тяжіння планети переважає над Сонячним. До таких тіл, за словами дослідників, належать відомі астероїди 2006 RH120, 2020 CD3, 2022 NX1 і 2024 PT5 — усі вони на певному етапі ставали тимчасовими супутниками Землі.

Особливо цікавим виявився астероїд Камоалева — діаметром близько 50 метрів, який залишається квазісупутником Землі вже протягом тривалого часу і, за прогнозами, залишатиметься ним ще мільйон років. Аналіз спектра світла, що відбивається від цього об'єкта, показав велику схожість з базальтами Місяця — що вказує на ймовірне місячне походження.

Моделювання показує, що до 20% тіл, які потрапляють у сферу Гілла Землі, можуть бути фрагментами Місяця. Це ставить під сумнів попередні припущення про те, що подібні об'єкти здебільшого прибувають з головного поясу астероїдів. Таким чином, навіть зараз Місяць продовжує «створювати» свої малі копії, які обертаються навколо Землі протягом обмеженого часу.

Якщо гіпотеза підтвердиться, тимчасові супутники стануть новим джерелом даних для вивчення геології Місяця, дозволяючи вивчати зразки його поверхні без необхідності проводити місії з повернення місячного ґрунту на Землю.