Астрономи назвали причину, чому Земля не впала на Сонце мільйони років тому

Нове дослідження астрофізиків з Університету Райса показало, що Юпітер відіграв ключову роль у формуванні Землі ще до її появи. Моделювання ранньої Сонячної системи засвідчило: швидке зростання газового гіганта створило бар’єри в потоці газу й пилу, які зберегли матеріал для майбутніх планет земної групи.

За словами керівника дослідження, доцента Андре Ізідоро, без Юпітера Земля могла б ніколи не сформуватися. Потужна гравітація планети створювала хвилі в протопланетному диску, ущільнюючи газ і формуючи кільцеподібні зони — місця, де пилові частинки накопичувалися й об’єднувалися у більші тіла. Це дозволило стабілізувати орбіти внутрішніх планет і визначити архітектуру всієї системи.

Знімок Юпітера, зроблений космічним телескопом «Габбл», показує яскраві полярні сяйва та знамениту Велику червону пляму. (Джерело зображення: NASA, ESA та J. Nichols (Університет Лестера)

У міру зростання Юпітер розділив Сонячну систему на внутрішню та зовнішню частини, запобігаючи змішуванню матеріалу між ними. Це пояснює різницю в ізотопному складі метеоритів, які походять із різних регіонів системи. У таких умовах могли формуватися нові планетезималі — будівельні блоки планет.

Дослідники також з’ясували, чому деякі хондрити — примітивні метеорити з краплями застиглого розплаву — утворилися на два-три мільйони років пізніше, ніж перші тверді тіла Сонячної системи. За словами Ізідоро, саме Юпітер створив умови для цього відкладеного формування.

Моделі, створені командою, узгоджуються з даними телескопа ALMA, який спостерігає молоді зоряні системи з подібними кільцями й прогалинами. «Нашу Сонячну систему формували ті самі процеси, що й інші зоряні системи”, — зазначив Ізідоро. — “Юпітер залишив у ній відбиток, який ми можемо прочитати й сьогодні у складі метеоритів».

Результати дослідження опубліковані 22 жовтня в журналі Sci­ence Advances.