Астрономи підняли нову хвилю суперечок щодо швидкості розширення Всесвіту

Астрономи повідомили про нові результати спостережень, які ще більше загострюють проблему так званої «гамільтонової напруги» (Hub­ble ten­sion). Йдеться про розбіжності у вимірюваннях швидкості розширення Всесвіту: сучасні дані не узгоджуються з показниками, отриманими з ранніх космічних спостережень. Це питання залишається однією з головних загадок сучасної космології.

Команда під керівництвом Кеннета Вонга та Еріка Паїча з Токійського університету застосувала метод «часової затримки космографії». Він базується на ефекті гравітаційного лінзування, коли масивна галактика відхиляє світло від далекого квазара, створюючи кілька зображень, що доходять до Землі різними шляхами. Вимірюючи часові відмінності між цими сигналами та враховуючи розподіл маси в галактиці-лінзі, дослідники отримали нові оцінки швидкості розширення простору.

Монтаж восьми систем гравітаційних лінз із затримкою часу. У центрі кожного зображення знаходиться ціла галактика, а яскраві точки в кільцях навколо них — це зображення квазарів за галактикою, сформовані під дією гравітаційної лінзи. Ці зображення є фальшивими кольорами і складаються з даних, отриманих різними телескопами та приладами. Джерело: ©2025 TDCOSMO Col­lab­o­ra­tion et al. CC-BY-ND

Значення сталої Габбла, визначене командою, становить близько 73 км/с на мегапарсек. Воно узгоджується з вимірюваннями, зробленими за спостереженнями ближніх галактик, але відрізняється від результатів, отриманих на основі космічного мікрохвильового фону, де показник становить приблизно 67 км/с/Мпк. За словами Вонга, ця різниця може свідчити не про похибки, а про реальні фізичні відмінності між раннім і сучасним Всесвітом.

У дослідженні було проаналізовано вісім систем гравітаційних лінз, кожна з яких включала передню галактику та далекий квазар. Для роботи використали дані новітніх телескопів, зокрема космічного телескопа Джеймса Вебба. Поточна точність методу становить близько 4,5%, але науковці прагнуть знизити похибку до 1–2%, що дозволить точніше визначити природу «гамільтонової напруги».

Одним із головних викликів залишається невизначеність у розподілі маси в галактиках-лінзах. Вонг наголосив, що навіть невеликі похибки у цьому параметрі можуть впливати на результат. Дослідження проводилося за участі десятків науковців із США, Японії, Німеччини та інших країн Європи. Автори вважають, що ця робота може стати важливим кроком до відкриття нової фізики, яка пояснить еволюцію Всесвіту від Великого вибуху до сьогодення.