Астрономи підрахували, коли Земля максимально наблизиться до Сонця

3 січня 2026 року Земля досягне перигелію — найближчої точки своєї орбіти до Сонця. Відстань між планетою та зіркою буде приблизно на 2,5 мільйона кілометрів меншою, ніж під час афелію, коли Земля перебуває найдалі. Ця різниця становить лише близько 3% середньої орбітальної відстані й не впливає на температуру чи зміну сезонів.

Для мешканців Північної півкулі може здаватися парадоксом, що перигелій відбувається взимку. Однак сезони визначає не відстань до Сонця, а нахил осі Землі — 23,5°. Коли півкуля нахилена ближче до Сонця, вона отримує більше світла й тепла — це літо; коли далі — зима.

Перигелій та афелій зумовлені еліптичною формою орбіти. Вплив Юпітера й Сатурна поступово змінює її ексцентриситет, що призводить до невеликих відмінностей у тривалості сезонів. За даними NASA, нині північне літо триває на 4,5 дня довше за зиму, а весна — на три дні довше за осінь.

Згідно з другим законом Кеплера, Земля рухається швидше в перигелії, тому проводить менше часу поблизу Сонця. Це пояснює різницю у тривалості сезонів між півкулями: нині перигелій збігається з літом у Південній півкулі та зимою в Північній.

Розташування точок перигелію й афелію змінюється з часом. У 1246 році перигелій припадав на день зимового сонцестояння, а приблизно через 6 тисяч років він співпаде з весняним рівноденням. Тож нинішній збіг із зимою у Північній півкулі є лише тимчасовим явищем.