Підписуйтеся на наш телеграм канал!
Астрономи попередили, що прискорене руйнування магнітного поля Землі може зірвати заплановані космічні місії
Європейське космічне агентство (ESA) повідомило про подальше розширення Південноатлантичної аномалії — регіону з найслабшим магнітним полем Землі. За останнє десятиліття її площа збільшилася настільки, що дорівнює половині континентальної Європи, а темпи ослаблення з 2020 року значно прискорилися.
Аномалія розташована над Південною Америкою та південною частиною Атлантичного океану. У цьому регіоні супутники та космічні кораблі отримують підвищені дози сонячного випромінювання через слабший захист магнітного поля. За даними дослідження, опублікованого в *Physics of the Earth and Planetary Interiors*, напруженість поля в межах SAA нині становить 22 094 нанотесли — на 336 нанотесл менше, ніж у 2014 році.
Професор Кріс Фінлей із Данського технічного університету зазначає, що головний ризик стосується супутників на низьких орбітах: їхня електроніка під час проходження через аномалію зазнає більшої кількості заряджених частинок, що може спричинити збої або пошкодження. Подібні умови небезпечні й для астронавтів Міжнародної космічної станції.
Зміни у структурі поля пов’язані з процесами у розплавленому ядрі Землі. За останні десятиліття північний магнітний полюс змістився у напрямку до Сибіру, що вплинуло на розподіл напруженості по планеті. Зокрема, сильна ділянка поля над Канадою ослабла, тоді як над Сибіром вона зросла на 0,42% площі поверхні Землі, досягнувши 61 619 нанотесл.
Місія Swarm, яка працює з 2014 року, складається з трьох супутників, що вимірюють магнітні сигнали з ядра, мантії, іоносфери та магнітосфери. Її дані допомагають відстежувати, як внутрішні процеси Землі змінюють магнітний щит планети.
Фахівці попереджають: хоча такі коливання є природними, прискорене ослаблення поля може вплинути на супутникові комунікації, навігацію та космічні місії. ESA продовжить моніторинг, щоб визначити, чи може це бути ознакою майбутнього зсуву магнітних полюсів — явища, яке відбувається приблизно раз на кількасот тисяч років.