Астрономи повідомили про відкриття гігантської планети на віддаленій орбіті у хмарі Тельця

Астрономи з Гавайського університету в Маноа разом із міжнародною групою дослідників повідомили про відкриття нової гігантської планети на надзвичайно далекій орбіті навколо малої зорі в молекулярній хмарі Тельця. Об’єкт розташований лише за 430 світлових років від Землі й став першим результатом програми KOINTREAU, яка використовує інфрачервону оптику телескопів Keck II та Gem­i­ni North для пошуку молодих планет у зоряних скупченнях.

Перший відкритий об’єкт отримав назву KOIN­TREAU-1b. Він обертається навколо надхолодного карлика XEST 17–036 на відстані близько 690 астрономічних одиниць — у 690 разів далі, ніж Земля від Сонця. Його маса становить приблизно 10,6 маси Юпітера, що дозволяє класифікувати його як планетарний об’єкт. Це лише п’ятий відомий приклад такого типу у регіоні Тельця. Спостереження показали, що його атмосфера може містити хмари або пиловий диск, адже яскравість змінюється між різними епохами вимірювань.

Другий супутник, KOIN­TREAU-2b, обертається навколо молодої зорі XEST 13–010 на відстані близько 560 астрономічних одиниць. Він має спектральний тип M4.5, але є значно тьмянішим, ніж очікується для цього класу. Це робить його найслабшим відомим об’єктом M4.5 у регіоні Тельця. Науковці припускають, що KOIN­TREAU-2b може бути молодою зорею, частково прихованою пиловим диском, орієнтованим майже з ребра, через що більшість світла спостерігається у розсіяному вигляді.

Відкриття KOIN­TREAU-1b та KOIN­TREAU-2b стало першим успішним етапом проєкту KOINTREAU, який досліджує формування планет і підзоряних тіл навколо надхолодних зір у хмарах Тельця та ρ Змієносця. Для цього команда застосовує інфрачервоний пірамідальний сенсор хвильового фронту, що забезпечує високу контрастність навіть під час спостережень слабких зір.

Дослідники підкреслюють, що такі системи важливі для розуміння процесів формування планет на надшироких орбітах, адже вони не відповідають класичним моделям планетоутворення. Подальші спостереження у межах програми можуть виявити нових компаньйонів і допомогти простежити ранні етапи еволюції субзоряних об’єктів у молодих зоряних скупченнях.