Астрономи пояснили, як інопланетні цивілізації можуть використовувати енергію зірок

Вчені з Університету Глазго запропонували новий підхід до того, як мегаструктури навколо зірок можуть залишатися стабільними. У дослідженні професора Коліна Р. МакІннеса, опублікованому в журналі Month­ly Notices of the Roy­al Astro­nom­i­cal Soci­ety, показано, що конструкції на кшталт «Бульбашки Дайсона» та «Зоряного двигуна» можна спроєктувати так, щоб вони були пасивно стабільними протягом тривалого часу.

Концепція мегаструктур бере початок від ідеї «сфери Дайсона», яку фізик Фрімен Дайсон висунув у 1960 році. Він припустив, що розвинені цивілізації можуть створювати штучні оболонки навколо своїх зірок, щоб використовувати всю їхню енергію. Проте багато досліджень вказували на те, що такі конструкції будуть нестабільними.

МакІннес показав, що певні варіанти можуть бути самостійно стабільними. Наприклад, «Зоряний двигун» у вигляді великого відбивного диска з масою, зосередженою на краях, може утримувати рівновагу завдяки балансу гравітаційних сил і тиску світла. «Бульбашка Дайсона» — хмара відбивних елементів навколо зорі — також здатна підтримувати стабільність за правильної конфігурації.

Такі структури залишали б характерні техносигнатури, які можна шукати в рамках програм SETI. «Зоряний двигун» змінював би відбиття світла зорі, «Бульбашка Дайсона» виглядала б як щільна хмара, що змінює спектральні характеристики, а тверда «сфера Дайсона» проявлялася б у вигляді надлишку інфрачервоного випромінювання.

Автор наголошує, що його аналіз є спрощеним і потребує подальших досліджень. Водночас робота відкриває новий напрямок: розуміння того, як мегаструктури можуть бути спроєктовані для пасивної стабільності, допоможе точніше прогнозувати можливі ознаки існування технологічно розвинених цивілізацій у космосі.