Астрономи спростували існування чорної діри у зоряному скупченні Омега Центавра

Астрономи не знайшли підтвердження існування чорної діри у центрі найбільшого кулястого скупчення Південної півкулі — Омеги Центавра, попри попередні ознаки її наявності. Нові радіоспостереження показали відсутність будь-якого випромінювання, що може свідчити про надзвичайно низьку активність об’єкта.

Омега Центавра містить близько десяти мільйонів зірок і давно привертає увагу науковців. Раніше дослідження за допомогою телескопа Hub­ble виявило сім зір у його ядрі, які рухаються занадто швидко, щоб утримуватися лише гравітацією скупчення. Це вказувало на можливу чорну діру проміжної маси з масою від 8 200 до 47 000 сонячних.

Кульове скупчення Омега Центавра (Джерело: Чак Аюб)

Чорні діри проміжної маси вважаються відсутньою ланкою у розумінні еволюції космічних об’єктів. Відомо, що зоряні чорні діри мають масу до 200 сонячних, а надмасивні — мільйони чи мільярди. Підтверджених прикладів проміжних чорних дір наразі дуже мало, тому Омега Центавра стала важливим об’єктом для перевірки цієї гіпотези.

Група дослідників під керівництвом Ангірабен Махіди використала радіотелескоп Aus­tralia Tele­scope Com­pact Array, який протягом 170 годин спостерігав центр скупчення з рекордною чутливістю на частоті 7,25 гігагерца. Метою було зафіксувати сліди акреції — процесу поглинання газу й пилу, що створює гарячий диск із радіовипромінюванням.

Омега Центавра (Джерело: NASA)

Однак навіть за таких умов жодного сигналу не виявили. Це означає, що якщо чорна діра існує, її ефективність акреції становить менш як 0,004, тобто менше ніж пів відсотка енергії падучої речовини перетворюється на випромінювання. Ймовірно, центральний об’єкт перебуває у «режимі голодування», адже скупчення, яке вважають залишком зруйнованої карликової галактики, практично позбавлене газу.