Астрономи відкрили аномальну космічну структуру довжиною у 140 мільйонів світлових років

Міжнародна команда астрономів виявила одну з найбільш незвичних космічних структур — гігантську нитку галактик на відстані близько 140 мільйонів світлових років. Вона не лише має колосальні розміри, а й обертається, що суперечить усталеним теоріям формування галактик.

Філамент складається з «надтонкої» низки галактик, які не просто рухаються, а демонструють подвійний ефект: власне обертання та синхронізацію зі спільним рухом усієї структури. Це відкриття показує, що галактики можуть отримувати свій момент обертання від більших космічних утворень.

Спостереження підтвердили, що галактики всередині філамента мають узгоджені осі обертання, які збігаються з рухом самої нитки. Така закономірність ставить під сумнів традиційні моделі й відкриває нові можливості для пояснення еволюції галактик.

Вгорі ліворуч: розподіл галактик H i (квадрати), оптичних галактик SDSS і DESI (кола і лінії, залежно від наявності оптичних вимірювань PA) та космічного філаменту на небі. Площа покриття MIGHTEE COSMOS показана у вигляді блоку. На інших панелях показано багатосмугове зображення DESI та карту H i moment‑1 кожної галактики, відібраної за H i. Розмір зображень та карт моменту фіксований на рівні 80 кутових секунд на кожній панелі. Пунктирна еліпса на кожній панелі зображення DESI показує еліптичність та розмір (потрійний для візуалізації) оптичного аналога кожної галактики H i. Зверніть увагу, що галактика 1 не має оптичного аналога DESI. Стрілка на карті моменту‑1 є віссю обертання H i. Джерело: Month­ly Notices of the Roy­al Astro­nom­i­cal Soci­ety.

Космічні філаменти є «каркасом» Всесвіту, по якому рухається матерія. Вивчення цього об’єкта допомагає зрозуміти, як газ і зоряний матеріал надходять у галактики, формуючи нові покоління зірок і визначаючи їхню морфологію.

Відкриття стало можливим завдяки даним радіотелескопа MeerKAT у ПАР та додатковим спостереженням із DESI і Sloan Dig­i­tal Sky Sur­vey. Поєднання різних технологій дозволило вперше зафіксувати обертання такої гігантської структури, що відкриває нову сторінку у вивченні космічної павутини.