Астрономи відкрили новий тип зірок, що майже не випромінюють світло

Астрономи виявили 30 нових галактичних пульсарів, використовуючи радіотелескоп MeerKAT у Південній Африці. Відкриття стало частиною міжнародного проекту Meer­TRAP і, за словами дослідників, відкриває нові можливості для вивчення швидкоплинних космічних явищ. Результати опубліковано наприкінці жовтня на сервері препринтів arX­iv.

Команда під керівництвом Цзюня Тяня з Манчестерського університету здійснювала моніторинг неба в діапазонах UHF (544‑1088 МГц) та L (856‑1712 МГц). MeerKAT має високу чутливість і широкий огляд, що дозволяє фіксувати сигнали тривалістю лише частки секунди. Більшість нових об’єктів належать до класу обертових радіотранзієнтів (RRATs) — нейтронних зір із непостійним випромінюванням, які випускають імпульси значно рідше, ніж звичайні пульсари.

Імпульс відкриття одного з 30 галактичних джерел Meer­TRAP. На панелі показано динамічний спектр (внизу) і профіль імпульсу, усереднений за частотою (вгорі), з даних фільтрувального банку, дездиспергованих до найкращого виміру дисперсії. Джерело: arX­iv (2025). DOI: 10.48550/arxiv.2510.17723

Для 14 пульсарів вдалося визначити періоди обертання — від 0,121 до 7,62 секунди, а також дисперсійні міри у межах 12–394,4 pc/cm³, що відображають щільність міжзоряного середовища. Енергія імпульсів коливається від 0,1 до 2 Jy-мс, із типовими значеннями близько 0,3–0,7 Jy-мс. Аналіз показав, що ці значення, ймовірно, утворюють логнормальний розподіл.

Ключовою особливістю відкриття стала реальна часова детекція імпульсів. Завдяки алгоритму пошуку поодиноких сигналів команда змогла фіксувати імпульси в момент їхнього виникнення, що забезпечило точність і оперативність, недосяжні для попередніх методів. Це дозволяє краще досліджувати динаміку нейтронних зір і їхню взаємодію з навколишнім середовищем.

Науковці вважають, що це лише початок. У межах програми Meer­TRAP очікується відкриття ще більшої кількості RRAT-подібних пульсарів, зокрема тих, що обертаються повільніше або мають слабші сигнали. За словами авторів, результати підкреслюють потенціал MeerKAT як одного з провідних інструментів сучасної радіоастрономії та допомагають краще зрозуміти природу нейтронних зір у контексті радіотранзієнтного Всесвіту.