Астрономи відкрили рідкісну гігантську екзопланету Kepler-139f, що у 35 разів більша за Землю

Астрономи виявили приховану планету у зоряній системі Kepler-139. Новий світ, названий Kepler-139f, є гігантською планетою з масою близько двох Нептунів (35 мас Землі) і здійснює оберт навколо своєї зірки за 355 днів.

Попри розміри, Kepler-139f довгий час залишалася непоміченою. Головна причина — обмеження телескопа Kepler, який шукав планети лише тоді, коли вони проходили між зіркою і Землею, викликаючи короткочасне затемнення зірки. Планети з орбітами, нахиленими під іншим кутом, залишалися “невидимими”.

Зоря Kepler-139 вже була відома трьома транзитними супер-Землями та четвертим газовим гігантом. Однак “розриви” в орбітальних резонансах натякали на існування ще одного масивного об’єкта. Для виявлення Kepler-139f астрономи використали поєднання двох підходів: методику вимірювання радіальної швидкості (як сильно планета “смикає” зірку) та аналіз варіацій часу транзиту (TTV) вже відомих планет, спричинених гравітаційним впливом прихованої планети.

Результати дозволили “вирахувати” місцеперебування Kepler-139f, навіть не бачачи її напряму. Додатково це дозволило точніше визначити властивості інших планет системи та усунути попередні неточності у розрахунках їхньої густини.

Гіпотетична ілюстрація Kepler-139f, нещодавно відкритої екзопланети, схожої на Нептун, з масою у 35 разів більшою за земну. (Джерело: NASA Exo­plan­et Cat­a­log)

Kepler-139f може бути лише одним із кількох прихованих світів у цій системі. Астрономи припускають, що багато екзопланет у далеких зоряних системах залишаються невиявленими саме через те, що не проходять “на тлі” своєї зірки, або розташовані на широких орбітах. Сучасне поєднання різних методів — транзитного, радіальної швидкості та TTV — дозволяє виявляти такі об’єкти.

У 2026 році запуск європейської місії PLATO має значно прискорити пошук прихованих планет, дозволяючи знаходити дедалі більше “невидимих” світів у далеких зоряних системах.