Астрономи відкрили супервулкан на Плутоні, який міг вивергати крижану магму мільйони років

Планетолог Алі Емран з Лабораторії реактивного руху NASA представив докази того, що об’єкт на Плутоні, раніше ідентифікований як ударний кратер, може бути кальдерою супервулкана. Результати дослідження оприлюднили під час конференції Progress in Under­stand­ing the Plu­to Sys­tem у Лорелі, штат Мериленд.

Вулкан під назвою Кіладзе спочатку класифікували як кратер діаметром 4 кілометри. Однак топографічні карти, створені за даними апарата New Hori­zons, показали, що западина є надто глибокою для кратера такого розміру. Середня глибина Кіладзе становить майже 3 км, а в деяких місцях сягає 2,5 км. За словами Емрана, типові кратери на Плутоні мають меншу глибину через процеси заповнення матеріалом із поверхні.

Дослідники припустили, що Кіладзе є кальдерою — слідом від обвалення вулкана після виверження крижаного магматизму. Розрахунки вказують, що під час такого виверження могло бути викинуто до 1000 кубічних кілометрів кріомагми, що дозволяє віднести Кіладзе до супервулканів.

Водяний лід, змішаний з аміачними сполуками, вкриває навколишню територію. Наявність слідів аміаку свідчить про порівняно недавній час останнього виверження, оскільки чистий аміак швидко руйнується під дією сонячного вітру та космічного випромінювання.

За оцінками дослідників, осадження шару туманних часток з атмосфери Плутона, здатного приховати водяний лід, зайняло б не менше трьох мільйонів років. Тому остання активність Кіладзе ймовірно відбулася у геологічно недавньому минулому.

Це може свідчити про те, що надра Плутона все ще зберігають певну кількість тепла. Науковці припускають, що кріовулканізм на Плутоні міг бути або залишається періодичним, що розширює уявлення про еволюцію планети та вказує на можливу залишкову теплову активність у її надрах.