Астрономи вперше виявили залишки зруйнованої планети в атмосфері мертвої зірки

Астрономи вперше виявили залишки зруйнованої планети в атмосфері білого карлика — мертвої зорі, подібної до Сонця. Відкриття, опубліковане в журналі The Astro­phys­i­cal Jour­nal, дає змогу зазирнути у внутрішню будову далеких екзопланет і пропонує уявлення про можливу долю Землі після завершення життєвого циклу нашої зірки.

Об’єкт LSPM J0207+3331, розташований у сузір’ї Трикутника, є залишком зорі, яка вичерпала своє термоядерне паливо. За допомогою телескопа W. M. Keck Obser­va­to­ry на Гаваях дослідники виявили в його атмосфері 13 важких елементів — рекордну кількість для подібних об’єктів. Серед них — залізо, нікель, кальцій, кремній та інші метали, які не могли утворитися в самій зорі. Вчені дійшли висновку, що ці елементи належать планеті, яку зоря поглинула мільярди років після своєї смерті.

Спектральний аналіз показав, що ця планета мала металеве ядро та кам’яну мантію, подібну до земної. Її діаметр оцінюють щонайменше у 200 кілометрів, а частка маси ядра становила близько 55% — майже як у Меркурія. Оскільки хімічні сліди зберігаються в атмосфері білого карлика лише кілька днів, дослідники припускають, що поглинання сталося нещодавно.

За словами астрофізика Джона Дебеса зі Space Tele­scope Sci­ence Insti­tute, падіння планети на білий карлик свідчить про те, що система залишалася динамічно нестабільною навіть через мільярди років після загибелі зорі. Гравітаційні збурення від інших масивних планет могли поступово змінювати орбіти дрібніших тіл, допоки ті не наблизилися до зорі надто близько.

Це відкриття має подвійне значення: воно демонструє, що планетарні системи продовжують еволюціонувати після смерті своїх зірок, і водночас відкриває нові можливості для вивчення складу екзопланет. Коли уламки планет потрапляють в атмосферу білого карлика, вони залишають хімічні сліди, які розкривають їхню внутрішню структуру. Такі зорі стають природними лабораторіями, що дозволяють дослідити майбутнє планет, зокрема й Землі.