Астрономи встановили аномальні джерела червоного світіння у ранньому Всесвіті

Науковці з університету Копенгагена розкрили природу загадкових «маленьких червоних цяток», які телескоп James Webb фіксує у світлі раннього Всесвіту. Як з’ясувалося, ці об’єкти не є молодими галактиками, а надмасивними чорними дірами, прихованими в коконах іонізованого газу. Відкриття допомагає пояснити, як чорні діри могли з’явитися вже через кількасот мільйонів років після Великого вибуху.

Спостереження показали, що червоні цятки виникали у світлі віком понад 13 мільярдів років, але зникали менш ніж за мільярд років, що суперечило класичним моделям еволюції галактик. Аналіз спектральних ліній довів: це чорні діри, які активно ростуть, поглинаючи газ і створюючи потужне випромінювання та високу температуру, що й формує характерне червоне світіння.

Професор Дарах Вотсон пояснив, що газ, падаючи на чорну діру, утворює спіральний диск і нагрівається до мільйонів градусів. Частина енергії поглинається навколишнім газом, залишаючи специфічну спектральну сигнатуру, яку й зафіксував JWST.

Дослідження показало, що маса цих чорних дір становить до 10 мільйонів сонячних мас, але вони у 10–100 разів менші, ніж припускали раніше. Їхня здатність поглинати матерію майже на межі Еддінгтона пояснює, як вони могли вирости до мільярдних масштабів менш ніж за 700 мільйонів років після Великого вибуху.

На думку авторів, відкриття є ключовим для розуміння походження надмасивних чорних дір у ранньому Всесвіті. Воно може стати «відсутньою ланкою» між невеликими зоряними чорними дірами та гігантськими квазарами, які визначають еволюцію космосу.