Астрономи виявили аномальні космічні радіосигнали, що досягають Землі

Науковці з Університету Канзасу розкрив загадку «зебрових» смуг, що виникають у радіовипромінюванні Крабоподібного пульсара — нейтронної зорі, що залишилася після вибуху наднової. Це явище, виявлене лише у 2007 році, довгий час залишалося нерозгаданим і було унікальним для цього космічного об'єкта.

Крабоподібний пульсар знаходиться на відстані 6200 світлових років від Землі в центрі Крабоподібної туманності, залишку наднової, що спалахнула у 1054 році. Ця нейтронна зоря, яка обертається 30 разів на секунду, випускає вузькі радіохвильові промені, що формують унікальний М-подібний візерунок. За словами Медведєва, ці смуги є результатом дифракції світла, спричиненої різною густиною плазми в магнітосфері пульсара.

Науковці створили модель, яка враховує хвильову оптику для аналізу плазми пульсара. Він виявив, що радіохвилі, проходячи крізь магнітосферу, взаємодіють із ділянками щільної та розрідженої плазми. Це створює інтерференційний візерунок, схожий на зеброві смуги. Низькочастотні хвилі взаємодіють із віддаленими щільними зонами плазми, формуючи великі тіні, тоді як високочастотні хвилі створюють дрібніші візерунки.

Результати моделювання підтвердили спостереження, надані за роки досліджень пульсара, і дозволили визначити густину плазми у його магнітосфері. Цей метод може стати цінним інструментом для вивчення інших пульсарів, особливо молодих і енергійних, таких як Крабоподібний пульсар.

Медведєв підкреслює, що цей підхід може бути застосований до інших об'єктів, включаючи подвійні пульсари, які вже використовувалися для перевірки загальної теорії відносності Ейнштейна. Його дослідження відкриває нові можливості для розуміння складних процесів у екстремальних астрофізичних умовах. Результати роботи опубліковані у журналі Physical Review Letters.