Астрономи виявили аномальну хімічну активність комети 3I/ATLAS, що не вписується у жодну наукову модель

Об’єкт 3I/ATLAS, який на початку 2025 року класифікували як міжзоряну комету, виявився небесним тілом з нетиповим хімічним складом і незвичною поведінкою. Нові дані, отримані під час астрономічних спостережень, показали, що він не відповідає жодному з відомих типів комет. Це змусило дослідників переглянути початкові висновки щодо його природи.

За допомогою спектрографа Keck II на Гаваях команда науковців виявила викиди нікельтетракарбонілу (Ni(CO)₄) — токсичного газу, який на Землі використовується у промисловості, але раніше не фіксувався у природних умовах, тим більше в космосі. Згідно з препринтом дослідження під керівництвом В. Б. Хугендама, об’єкт щосекунди випускає близько чотирьох грамів нікелю без ознак заліза, що суперечить усталеним уявленням про склад комет. Для утворення Ni(CO)₄ на Землі потрібні очищений нікель, монооксид вуглецю, контрольований тиск і температура.

3I/ATLAS також демонструє нетипову фізичну активність: замість того, щоб викидати речовину у напрямку від Сонця, як це властиво кометам, він спрямовує потік до Сонця. Телескопи Keck, Hub­ble та James Webb зафіксували викиди вуглекислого газу, водяної пари, ціаніду й нікелю, але без характерних для комет слідів заліза. Астрофізик Гарвардського університету Аві Льоб назвав ці дані «інженерними за виглядом» і звернув увагу на незвичну орієнтацію струменя.

У період з 4 по 7 жовтня об’єкт пройшов на відстані близько 12 мільйонів миль від Марса. Його спостерігали за допомогою камери HiRISE на апараті Mars Recon­nais­sance Orbiter, однак через тимчасове припинення роботи урядових структур США знімки поки не оприлюднені. Це викликало критику з боку наукової спільноти. Тим часом інші обсерваторії продовжують збирати дані, які підтверджують наявність сполук, раніше не зафіксованих у природних космічних об’єктах.

Якщо результати підтвердяться, 3I/ATLAS може стати першим відомим небесним тілом, що виробляє металеву сполуку, яка раніше зустрічалася лише у технологічному середовищі людини. Хоча більшість дослідників не вважають це свідченням штучного походження, хімічний склад і динаміка об’єкта ставлять перед планетологією питання, на які поки немає наукових відповідей.