Астрономи виявили нові аномальні структури невідомого походження у центрі Чумацького Шляху

Астрономи виявили новий тип довгих і вузьких структур у центральній молекулярній зоні Чумацького Шляху, які можуть докорінно змінити наукове розуміння матеріального обігу в галактичному ядрі. Відкриття було зроблено за допомогою масиву радіотелескопів ALMA, який дозволив отримати зображення з роздільною здатністю, що у 100 разів перевищує попередні дослідження. Нові структури, які отримали назву «тонкі філаменти», не мають зв’язку з зоряними скупченнями чи пиловими хмарами, що робить їх незвичним явищем для астрофізиків.

Команда на чолі з Кай Янґом із Шанхайського транспортного університету ідентифікувала ці філаменти завдяки випромінюванню молекул монооксиду кремнію (SiO), який слугує чітким маркером ударних хвиль. Дані вказують на те, що філаменти виникають як результат потужних ударів у міжзоряному газі — своєрідні «космічні торнадо», які короткочасно, але інтенсивно перемішують матерію в центрі галактики. За словами співавтора дослідження Сін Лу з Шанхайської астрономічної обсерваторії, ці структури можуть бути ключовим елементом у механізмі поповнення та виснаження газу в галактичному ядрі.

Філаменти мають незвичні характеристики: вони просторово відокремлені від зон формування зір, не пов’язані з пилом, демонструють узгоджену швидкість у промені зору та не перебувають у гідростатичній рівновазі. Все це дозволяє припустити, що вони є тимчасовими явищами, створеними високошвидкісними ударами. У них також виявлено органічні молекули, як-от метанол (CH3OH), що додатково підтверджує гіпотезу про їхнє походження.

ALMA дозволив розглянути ці структури на надзвичайно малій шкалі — близько 0,01 парсека. Це дало змогу простежити, як філаменти формуються, розпадаються й постачають речовину в міжзоряний простір. Потім молекули знову замерзають на пилових зернах, створюючи баланс між виснаженням і поповненням. Така циклічність, якщо підтвердиться, може стати новою моделлю для пояснення еволюції галактичних центрів.

Вчені наголошують, що SiO наразі є єдиною молекулою, яка чітко маркує зони ударів. Спостереження за різними переходами SiO та моделювання на основі нових даних мають допомогти підтвердити походження тонких філаментів. Відкриття опубліковане в журналі Astronomy & Astrophysics 4 лютого 2025 року і вважається важливим кроком до глибшого розуміння динаміки центральних регіонів нашої галактики.