Астрономи виявили ознаки масивного екзомісяця за межами Сонячної системи

Астрономи виявили ознаки масивного екзомісяця — об’єкта, який може обертатися навколо газового гіганта HD 206893 B за межами Сонячної системи. Якщо підтвердиться, що це дійсно супутник, то він буде майже вп’ятеро масивніший за Нептун і приблизно у 40% маси Юпітера — в тисячі разів важчий за будь-який з місяців у нашій системі. Це відкриття ставить під сумнів саме визначення поняття «місяць».

HD 206893 B — це гігантська планета у 28 разів масивніша за Юпітер, яка обертається навколо молодої зірки на відстані близько 133 світлових років від Землі. За допомогою інструмента GRAVITY на телескопі VLT в Чилі вчені виявили невелике, але чітке “хитання” планети, яке повторюється приблизно кожні дев’ять місяців і має масштаб, подібний до відстані між Землею і Місяцем.

Цей ефект астрономи пояснюють наявністю невидимого супутника, який спричиняє гравітаційне відхилення. Ймовірна орбіта об’єкта нахилена приблизно на 60 градусів до орбітальної площини планети, що може свідчити про колишнє гравітаційне порушення в системі.

Маса цього потенційного екзомісяця вражає: приблизно дев’ять мас Нептуна. Найбільший супутник у Сонячній системі — Ганімед — у тисячі разів легший. Тому виникає логічне питання, чи доречно взагалі називати такий масивний об’єкт «місяцем», адже межа між великою супутниковою масою та малою планетарною починає розмиватися.

Детекція таких супутників — надзвичайно складне завдання, бо їхні сигнали малі й залежні від методу спостереження та орієнтації системи. Метод астрометрії, використаний у дослідженні, особливо підходить для виявлення масивних супутників на далеких орбітах — саме таких, де вони можуть бути стабільними.

На думку дослідників, це відкриття може стати першим офіційно підтвердженим випадком виявлення екзомісяця. І хоча це лише початок, із розвитком спостережень і технологій наше уявлення про природу супутників планет, ймовірно, докорінно зміниться.