Астрономи виявили унікальну сферичну структуру ідельної форми у галактиці Чумацький Шлях

Вчені виявили у Чумацькому Шляху напрочуд симетричну сферичну структуру, яку назвали Teleios — від грецького слова «досконалий». Об’єкт, що світиться лише у радіохвилях, є залишком вибуху наднової зірки, однак його походження й досі залишається загадкою. Дослідження очолює астрофізик Мирослав Філіпович з Університету Західного Сіднея (Австралія), і наразі його результати оприлюднені на arX­iv і подані до публікації в Pub­li­ca­tions of the Astro­nom­i­cal Soci­ety of Aus­tralia.

Teleios було виявлено за допомогою радіотелескопа ASKAP у межах проекту EMU (Evo­lu­tion­ary Map of the Uni­verse). Попри близькість об’єкта до Землі порівняно з іншими загадковими радіоутвореннями, дослідники не змогли точно визначити його відстань: або приблизно 7 200, або понад 25 000 світлових років. У першому випадку його діаметр становить 46 світлових років, у другому — 157, що істотно впливає на оцінку віку залишку.

Ймовірно, Teleios є залишком наднової типу Ia — події, коли білий карлик у подвійній системі накопичує критичну масу від зорі-компаньйона і вибухає. Але тут виникає нова проблема: залишок не випромінює рентгенівське світло, як це має бути згідно з моделями. Це змусило вчених розглянути альтернативну гіпотезу — вибух наднової типу Iax, при якому білий карлик не повністю руйнується, а залишається так званою «зомбі-зіркою». Цей варіант пасує до властивостей випромінювання Teleios, але вимагав би ще ближчого розташування — близько 3 260 світлових років, що не підтверджується іншими вимірюваннями.

Аномальна симетрія залишку також ставить під сумнів типові уявлення про наднові. Зазвичай вибухи наднових є асиметричними через нерівномірне середовище або особливості самої події. Однак якщо вибух був симетричним і стався у майже порожньому міжзоряному просторі, оболонка могла розширюватися рівномірно, поки ще не почала руйнуватися. Це рідкісний, але можливий варіант.

Наразі вчені визнають, що жодна з гіпотез не є повністю переконливою без нових високоточних спостережень. Вони закликають до подальших досліджень, аби краще зрозуміти природу Teleios — одного з найдивовижніших залишків наднової, відомих науці.