Науковці здійснили важливе відкриття: гарячі білі карлики мають більш «пухкі» зовнішні шари. Білі карлики — це залишки зірок, подібних до Сонця, які вичерпали ядерне паливо. Хоча вони надзвичайно щільні, їхні зовнішні шари змінюються залежно від температури: чим вищий показник, тим більше розширення.
Відкриття науковців базується на дослідженні гравітаційного червоного зміщення світла від понад 26 тисяч білих карликів у Чумацькому Шляху. Вимірювання, проведені за допомогою Sloan Digital Sky Survey та апарата Gaia, підтвердили, що гарячі білі карлики мають слабшу гравітацію, оскільки їхні зовнішні шари «роздуті» через високу температуру, навіть при однаковій масі з холоднішими карликами.
«Значення цього дослідження виходить за межі фізики білих карликів», — зазначають дослідники.
Астрономи планують використовувати набуті знання для пошуку темної матерії або ще невідомих космічних явищ. Наприклад, додаткова темна матерія у певних галактичних зонах може впливати на структуру білих карликів — це стане помітним через відхилення в їхніх температурі, масі чи гравітаційному зміщенні.
Темна матерія залишається однією з найбільших загадок сучасної науки. Хоча раніше основною теорією були WIMP-частинки, зараз все більше уваги приділяється аксіонам — гіпотетичним частинкам, які можуть створювати унікальні моделі розподілу в темній матерії галактик. Білі карлики, як добре вивчені об'єкти, можуть стати ключем до підтвердження цих теорій.
Крім того, вивчення білих карликів допомагає зрозуміти майбутнє нашого Сонця, яке перетвориться на білий карлик через п’ять мільярдів років. Такі дослідження відкривають нові горизонти в галузях загальної теорії відносності, квантової фізики та дослідження темної матерії.