Астрономи зафіксували аномальне скупчення плям на Сонці, що загрожує рекордною магнітною бурею

На поверхні Сонця з’явилося величезне скупчення сонячних плям, яке за розміром майже дорівнює тій, що породила «подію Каррінгтона» — найпотужнішу сонячну бурю в історії спостережень. Цей комплекс, отримав позначення AR 4294–4296, зараз розташований на сонячній стороні, оберненій до Землі, і уважно спостерігається астрономами у всьому світі.

AR 4294–4296 складається з двох великих магнітно взаємопов’язаних груп плям. Вони стали видимими 28 листопада, коли обернулися на земну сторону Сонця, але вперше їх помітив марсохід NASA Per­se­ver­ance, який спостерігає Сонце з протилежного боку від Землі. За оцінками дослідників, площа плям сягає близько 90% розміру плями, що спричинила подію Каррінгтона 1859 року.

Новий комплекс сонячних плям AR 4294–4296 має приблизно такий самий розмір, як і темна пляма, що спричинила сумнозвісну подію Керрінгтона в 1859 році. (Джерело зображення: NASA)

Подібні структури можуть вивільняти потужні спалахи рентгенівського випромінювання (X‑класу), коли їхні магнітні поля перекручуються і раптово «рвуться». Такі спалахи можуть викликати радіоперешкоди, збої у супутникових системах і запускати корональні викиди маси (CME) — потоки плазми, які, досягнувши Землі, спричиняють геомагнітні бурі та яскраві полярні сяйва. За даними порталу Spaceweather.com, група AR 4294–4296 уже спричинила один потужний спалах на зворотному боці Сонця, а зараз її магнітне поле виглядає «дуже заплутаним», що підвищує ризик нових викидів.

Попри величезний розмір, науковці заспокоюють: ознаки катастрофічної бурі, подібної до події Каррінгтона, поки не виявлені. У 1859 році спалах потужністю X45 вивів з ладу телеграфні лінії по всьому світу, а сучасна подібна буря могла б знищити більшість супутників і пошкодити енергосистеми із загальними збитками понад $1 трлн. Проте нинішній комплекс поки демонструє помірну активність, імовірно обмежену локальними спалахами середньої сили.

Фахівці NASA зазначають, що Сонце зараз перебуває у фазі максимуму своєї 11-річної активності, що й пояснює зростання кількості спалахів. У 2024 році було зафіксовано рекордну кількість X‑класових спалахів, включно з подією в травні, яка викликала найпотужнішу за два десятиліття геомагнітну бурю. Астрономи прогнозують, що AR 4294–4296 може зберегтися ще кілька тижнів і навіть обернутися на Сонці вдруге наприкінці грудня — тож науковці уважно стежать за розвитком її активності.