Астрономи зафіксували аномальну енергетичну бурю за 47 мільйонів світлових років від Землі

Міжнародна команда вчених зафіксувала незвичний потік нейтрино з галактики NGC 1068, що розташована за 47 мільйонів світлових років від Землі. Дані, отримані з Антарктичною обсерваторію IceCube, поставили під сумнів загальноприйняті уявлення про те, як у космосі утворюються ці невловні частинки. Зазвичай такі високочастотні нейтрино супроводжуються потужним гамма-випромінюванням, проте у випадку з NGC 1068 гамма-сигнал був напрочуд слабким.

Спостереження IceCube виявили надзвичайно енергійні нейтрино без відповідного потоку гамма-променів. Це спонукало вчених запропонувати новий сценарій їх виникнення. Як пояснює команда з UCLA, Університету Осаки та Kavli Institute, джерелом нейтрино є не звичні зіткнення протонів і фотонів, а розпад нейтронів, які утворюються після фотолізу ядер гелію. Коли ядра гелію в струменях навколо надмасивної чорної діри стикаються з потужним ультрафіолетовим випромінюванням, вони розщеплюються, вивільняючи нейтрони. Ці нестабільні частинки розпадаються на нейтрино — без утворення інтенсивного гамма-випромінювання.

Цей новий механізм пояснює, чому гамма-промені мають атиповий спектр і чому інтенсивність нейтрино суттєво перевищує гамма-сигнал. Науковці припускають, що існує ціла категорія «прихованих» джерел астрофізичних нейтрино, які раніше залишались непоміченими саме через відсутність яскравого гамма-супроводу.

Дослідження NGC 1068 відкриває нові горизонти у розумінні фізичних процесів навколо надмасивних чорних дір і засвідчує народження нового напрямку — нейтринної астрономії. Вчені наголошують, що інвестиції в фундаментальні наукові дослідження, хоч і не завжди дають миттєвий результат, у перспективі можуть призвести до радикальних технологічних проривів — подібно до того, як відкриття електрона у 1906 році зрештою дало світові електроніку, або як ядерний магнітний резонанс став основою МРТ.

Цей прорив IceCube демонструє, наскільки важливо підтримувати наукові ініціативи, які розширюють горизонти нашого знання про Всесвіт і змушують переосмислювати усталені теорії.