Підписуйтеся на наш телеграм канал!
Астрономи зафіксували катастрофічне зіткнення двох планет за 11 тисяч світлових років від Землі
Астрономи, ймовірно, вперше зафіксували наслідки катастрофічного зіткнення двох молодих планет або планетезималей, розташованих у далекій зоряній системі Gaia20ehk за 11 тисяч світлових років від Землі. Об’єкт, який раніше виглядав як звичайна зоря, раптово почав демонструвати дивну поведінку — спершу на його кривій блиску з’явилися три провали, а згодом виникло сильне нерегулярне мерехтіння. Саме це наштовхнуло дослідників на версію про гігантський удар.
Ключовим доказом стало порівняння видимого та інфрачервоного випромінювання. У видимому діапазоні зоря тьмяніла, тоді як в інфрачервоному різко яскравішала. Це свідчить про появу гарячої хмари пилу, яка блокує світло, але сама світиться. Температура цього пилу оцінюється приблизно у 900 кельвінів, тобто близько 627 °C.
Додатково виявили періодичний сигнал із циклом 380,5 дня, що відповідає орбіті уламків на відстані близько 1,1 астрономічної одиниці від зорі — майже як відстань від Землі до Сонця. Мінімальна маса пилу становить 4 × 10^20 кг, тобто на рівні невеликого супутника, але самі тіла, що зіткнулися, були значно більшими.
Оптичні та інфрачервоні знімки Gaia20ehk. Хоча у видимому світлі зірка виглядає звичайною, інфрачервоні знімки WISE показують, що її яскравість різко зростає у період з 2018 по 2024 рік, що узгоджується з появою гарячого пилу, утвореного внаслідок недавнього зіткнення планет.
За однією з гіпотез, перші три провали яскравості могли бути слідами кількох часткових зіткнень, після яких стався головний катастрофічний удар. Водночас автори дослідження наголошують: Gaia20ehk поки що слід вважати дуже сильним кандидатом на “післясвітіння планетного зіткнення”, а не остаточно доведеним випадком.
Для науки це відкриття має особливе значення. Подібні удари вважаються нормальним етапом формування кам’янистих планет. Саме через такий гігантський удар, за провідною гіпотезою, колись утворився Місяць після зіткнення молодої Землі з тілом розміром із Марс. Тепер астрономи отримали шанс спостерігати схожий процес майже в реальному часі й сподіваються, що майбутні огляди неба, зокрема Vera Rubin Observatory, допоможуть знайти ще десятки таких подій.