Астрономи зафіксували унікальну зорю за 3200 світлових років від Землі, що зникала на 200 днів

Астрономи повідомили про один із найдовших зафіксованих випадків затемнення зорі: сонцеподібна ASASSN-24fw у сузір’ї Єдинорога потьмяніла на 97% майже на 200 днів. Зоря розташована приблизно за 3 200 світлових років від Землі, має розмір удвічі більший за Сонце, а падіння яскравості тривало понад дев’ять місяців. Дослідники назвали цю подію «надзвичайно рідкісною».

У статті в журналі Month­ly Notices of the Roy­al Astro­nom­i­cal Soci­ety міжнародна команда пояснює, що найімовірнішою причиною є величезні дископодібні кільця навколо прихованого компаньйона, який пройшов перед диском зорі й перекрив більшість її світла. Серед можливих варіантів цього об’єкта розглядають коричневий карлик або «супер-Юпітер» — масивний газовий гігант, що перевищує Юпітер за масою і перебуває на межі між планетами та коричневими карликами.

Автори моделі схиляються до сценарію з коричневим карликом, оточеним кільцями, подібними до сатурніанських. Під час проходження вони заблокували близько 97% випромінювання. За оцінкою команди, радіус системи кілець сягає приблизно 0,17 астрономічної одиниці — це близько половини відстані між Сонцем і Меркурієм. Коричневі карлики є проміжними об’єктами між планетами й зорями: вони масивніші за планети, але недостатньо масивні для підтримання термоядерного синтезу.

Художнє зображення ASASSN-24fw після закінчення затемнення, на якому зірка світить без перешкод – з власними залишками від можливих зіткнень планет, а також супутньою червоною карликовою зіркою і темним «блюдцем». Джерело: S. Shah et al.

Провідний автор роботи доктор Саранг Шах з Міжуніверситетського центру астрономії та астрофізики (Індія) пояснив, що моделювання групи вказує саме на коричневий карлик із «величезною та щільною системою кілець». Він додав, що тривале затемнення потребує «дуже точного вирівнювання», а поступове падіння яскравості пояснюється тим, що зовнішні частини кілець тонші, і зміни ставали помітними лише тоді, коли перед зорею проходили щільніші ділянки.

Фотометричні та спектроскопічні дані свідчать, що маса компаньйона утричі перевищує масу Юпітера. Також виявлено навколозоряне середовище дуже близько до ASASSN-24fw — ймовірно, залишки минулих або поточних планетних зіткнень, що є незвичним для системи віком понад 1 млрд років. Доктор Джонатан Маршалл з Acad­e­mia Sini­ca (Тайвань) зазначив, що такі кільцеві системи складно спостерігати напряму, а цей випадок дає змогу вивчати їх детально. Дослідники планують отримати більше даних із Very Large Tele­scope у Чилі та телескопа James Webb, а повторне затемнення очікують приблизно через 42–43 роки.