Астрономи зафіксували загадковий феномен, що може розкрити магнітну структуру Всесвіту

Астрономи зафіксували новий небесний феномен у галактиці NGC 4945, що розташована за 12 мільйонів світлових років від Землі. Його назвали «Punc­tum» — компактне джерело радіосигналу, яке вирізняється надзвичайно високим рівнем поляризації світла. Це відкриття може змінити уявлення про магнітні поля у космосі.

Об’єкт виявили дослідники з Університету Дієго Порталеса в Чилі під час спостережень за допомогою масиву ALMA. На відміну від пульсарів, які випромінюють характерні імпульси, «Punc­tum» генерує стабільний і компактний сигнал. Його поляризація сягає близько 50% — показника, що наближається до теоретичного максимуму для синхротронного випромінювання у рівномірному магнітному полі.

Цей об’єкт було виявлено під час спостережень за галактикою NGC 4945. Рентгенівське зображення: NASA/CXC/Univ degli Stu­di Roma Tre/A.Marinucci та ін.; оптичне зображення: ESO/VLT та NASA/STScI

Такі характеристики свідчать про винятково впорядковане середовище навколо джерела. Це може бути молодий пульсар із нестандартним випромінюванням, магнетар у незвичному стані або залишок наднової з потужним магнітним полем. Водночас об’єкт не має відповідників у рентгенівському діапазоні (за даними Chan­dra) та в сантиметровому радіодіапазоні (за спостереженнями ATCA), що робить його ще загадковішим.

Технічні параметри спостережень: сигнал зафіксовано в діапазоні 92–104 ГГц, рівень поляризації становить 50% ± 14%, випромінювання стабільне та компактне. Це перший випадок, коли подібне джерело виявлено у ядрі галактики з активним зореутворенням.

Науковці наголошують, що навіть якщо «Punc­tum» не є новим класом космічних об’єктів, він уже доводить існування компактних високо поляризованих джерел у міліметровому діапазоні. Подальші спостереження за допомогою ALMA, VLBI, JWST та інших інструментів мають допомогти визначити його природу.

Таким чином, «Punc­tum» став новим орієнтиром для дослідження магнітних полів у галактичних центрах і може відкрити шлях до нової «картографії» космосу, де невидимі сили формують структуру Всесвіту.