Астрономи заперечили наявність складних форм життя на екзопланетах

Нові результати дослідження, опублікованого на arX­iv, ставлять під сумнів можливість існування складного життя на планетах біля найпоширеніших зірок нашої галактики — червоних карликів (M‑dwarfs).

Вчені з Університету штату Сан-Дієго змоделювали процес фотосинтезу на таких світах і дійшли висновку, що світло від M‑карликів містить занадто мало фотонів у діапазоні Pho­to­syn­thet­i­cal­ly Active Radi­a­tion (400–700 нм), необхідному для утворення кисню. Це означає, що накопичення кисню в атмосфері відбувалося б надто повільно.

Для прикладу, на планеті TRAPPIST‑1e у найгіршому сценарії знадобилося б близько 63 мільярдів років, щоб досягти рівня кисню, який на Землі забезпечив появу багатоклітинних організмів. Навіть за оптимістичних умов, коли бактерії могли б адаптуватися до інфрачервоного світла, еволюційний вибух на кшталт кембрійського зайняв би понад 10 мільярдів років.

Щільність потоку падаючих фотонів для сучасної Землі (чорний колір), Землі в архейську епоху 2,65 млрд років тому (синій колір) та TRAP­PIST-1e (червоний колір). Спектральна роздільна здатність була зменшена для більшої наочності. Затінені області представляють три відповідні смуги пропускання для фотосинтезу: стандартний PAR (0,40–0,70 𝜇 м), розширений PAR (0,40–0,75 𝜇 м) та бескисневий PAR (0,40–1,1 𝜇 м). Джерело: arX­iv (2026). DOI: 10.48550/arxiv.2601.02548

Автори підкреслюють: «На такій гіпотетичній планеті кисень ніколи не досягне значних рівнів в атмосфері, не кажучи вже про кембрійський вибух». Це робить складне життя біля M‑карликів малоймовірним, хоча прості мікроорганізми там цілком можуть існувати.

Оскільки більшість зірок у Чумацькому Шляху належать до цього типу, висновки дослідження зменшують ймовірність поширення складної біології у Всесвіті. Водночас вони допомагають спрямувати пошуки на системи зірок, які випромінюють достатньо енергії для запуску процесів, здатних привести до появи багатоклітинних форм життя.