Підписуйтеся на наш телеграм канал!
Астрономи запропонували нову стратегію пошуку інопланетян через моделювання майбутнього Землі
Науковці запропонували новий підхід до пошуку позаземних цивілізацій, змоделювавши десять можливих сценаріїв розвитку Землі через 1 000 років. Ідея, викладена в дослідженні Project Janus під керівництвом Джейкоба Хакк-Місри з Blue Marble Space Institute of Science, допомагає зрозуміти, які техносигнатури — ознаки технологічної діяльності — можна було б помітити на інших планетах за допомогою сучасних і майбутніх телескопів.
Проєкт Janus описує майбутні версії Землі — від індустріального дистопійного світу з надвисокими рівнями CO₂ до екологічного “раю”, схожого на доіндустріальну планету. Дослідники перевірили, чи зможуть майбутні обсерваторії зафіксувати ці ознаки, якби така планета перебувала за 32 світлових роки від нас.
Habitable Worlds Observatory (HWO), наступний флагман NASA, виявився найперспективнішим інструментом — він міг би розпізнати оксиди азоту (NO₂), характерні для промислової діяльності, у восьми з десяти сценаріїв. У гіпотетичному випадку, коли вся поверхня планети перетворена на “світ-місто”, HWO міг би навіть уловити світлові лінії натрію, що походять від штучного освітлення.
Habitable Worlds Observatory (HWO)
Інший напрям — радіоастрономія, зокрема майбутній масив Square Kilometer Array (SKA). Учені підрахували, що SKA не зможе вловити звичайні технічні радіосигнали через їх слабкість на міжзоряних відстанях, але потенційно здатний розпізнати цілеспрямовані передачі, якщо інша цивілізація намагатиметься встановити контакт.
Європейський проєкт LIFE (Large Interferometer for Exoplanets) зможе фіксувати промислові забруднювачі — такі як хлорфторвуглеці (CFCs) чи тетрафторид вуглецю (CF₄) — які вказують на технологічно розвинене суспільство або масштабне сільське господарство.
Найамбітнішим у дослідженні став концепт телескопа на сонячній гравітаційній лінзі (SGL) — апарата, що використовуватиме гравітаційне поле Сонця як гігантський об’єктив. Такий інструмент, теоретично розташований на відстані 600 астрономічних одиниць від Землі, міг би отримувати зображення екзопланет з роздільною здатністю, достатньою для розпізнавання мегаструктур чи міських агломерацій.
Автори підкреслюють, що цей підхід формує нову стратегію пошуку позаземних цивілізацій, орієнтовану не лише на виявлення життя, а й на розпізнавання відбитків технологій. Як зазначає Хакк-Місра, “зрозуміти, як виглядатиме Земля через тисячу років — це наш найкращий шанс навчитися розпізнавати інші розумні світи”.