Астрономи заявили, що Марс пережив льодовиковий період 500 тисяч років тому

Європейське космічне агентство (ESA) оприлюднило нові знімки регіону Coloe Fos­sae на Марсі, зроблені за допомогою стереокамери високої роздільної здатності (HRSC) з орбітального апарата Mars Express. Ця ділянка, розташована між екватором і північним полюсом планети, демонструє характерні сліди давніх зледенінь — глибокі долини, численні кратери та утворення, схожі на сліди льодовикових потоків.

Coloe Fos­sae являє собою серію майже паралельних розломів, що перетинають поверхню Марса під кутом. Вважається, що вони виникли внаслідок того, як окремі ділянки ґрунту провалювалися вглиб через тектонічні процеси. Серед цих розломів помітно багато кратерів різних форм і розмірів — від чітко окреслених до частково стертих ерозією. На їхньому дні можна побачити візерунки хвилястих ліній, які, за словами вчених, утворилися внаслідок руху крижаних мас під час однієї з марсіанських льодовикових епох.

Ці структури відомі як «лінійне заповнення долин» або «концентричне заповнення кратерів». Вони формуються, коли суміш льоду та порід повільно сповзає по схилах, подібно до земних льодовиків, а зверху з часом покривається шаром кам’янистого матеріалу. Попри те, що Coloe Fos­sae розташована далеко від полюсів, на широті 39° північної, вчені пояснюють наявність льоду в цих широтах періодичними змінами нахилу осі Марса, які викликали чергування холодних і теплих періодів.

Під час холодних епох лід поширювався від полярних шапок до середніх широт, а з потеплінням відступав, залишаючи по собі помітні сліди. За даними ESA, регіон Coloe Fos­sae міг бути вкритий льодовиками ще близько 500 тисяч років тому, коли на Марсі завершилася остання льодовикова епоха.

Рельєф місцевості також свідчить про різкий перехід між північними й південними частинами планети, відомий як зона Pro­tonilus Men­sae. У деяких районах цей розлом утворює двокілометровий обрив, тоді як у Coloe Fos­sae він виглядає як широка смуга переходу. За словами дослідників, ці структури — ще одне підтвердження того, що клімат Марса неодноразово змінювався, а його поверхня зберігає пам’ять про давні льодовики.