Астрономи заявили, що уламки астероїда могли утворити навколо Землі гігантську систему кілець

Земля могла мати кільце, подібне до кілець Сатурна — до такого висновку дійшли дослідники під керівництвом професора Енді Томкінса з Університету Монаша, опублікувавши результати в журналі Earth and Plan­e­tary Sci­ence Let­ters. Науковці вважають, що близько 466 мільйонів років тому, під час ордовицького періоду, навколо Землі існувала гігантська система уламків, утворена після руйнування великого астероїда.

Команда проаналізувала розподіл 21 ударного кратера, відомого з того періоду, і виявила, що всі вони розташовані в межах 30 градусів від екватора. Така концентрація практично неможлива випадково, адже лише третина земної кори припадає на цей пояс. Вчені припустили, що уламки астероїда, розірваного гравітацією Землі на межі Роша, утворили кільце навколо планети, а його частинки поступово осідали на поверхню, спричиняючи серію ударів.

«Протягом мільйонів років матеріал з цього кільця поступово падав на Землю, створюючи сплеск метеоритних ударів, який ми спостерігаємо в геологічному літописі», — зазначив професор Томкінс. Ця активність могла пояснити підвищений вміст космічного пилу у відкладах ордовицького віку та слугувати свідченням періоду інтенсивного бомбардування.

Окрім ударів, кільце могло вплинути на клімат планети. Орбітальні частинки, що відбивали або поглинали сонячне світло, могли спричинити глобальне охолодження, яке відоме як одне з найхолодніших упродовж останніх 500 мільйонів років. Томкінс наголошує, що це відкриває новий погляд на зв’язок між позаземними подіями та змінами клімату на Землі.

Дослідники вважають, що гіпотеза про давнє кільце пояснює не лише аномальний розподіл кратерів, а й особливості еволюції атмосфери та геології планети в той час. Якщо ця теорія підтвердиться, вона стане одним із найважливіших відкриттів про ранню історію Землі — період, коли космічні сили могли безпосередньо формувати її вигляд і клімат.