Астрономи знайшли ключовий фактор, що сприяв формуванню Землі у межах Сонячної системи

Нові дослідження вчених з Університету Райса, опубліковані в Sci­ence Advances, показали, що Юпітер відіграв ключову роль у формуванні архітектури Сонячної системи. Коли газовий гігант лише зароджувався, його гравітація спричинила потужні хвилі в протопланетному диску, створивши кільця й порожнини, які змінили хід планетотворення.

За словами планетологів Андре Ізідоро та Байбгава Срівастави, ці «космічні затори» перешкоджали дрібним частинкам пилу падати до Сонця, натомість концентруючи їх у щільних зонах, де згодом формувалися планетезималі — зародки майбутніх планет. Саме в цей період з’явилися хондрити — кам’янисті метеорити, які зберегли склад первісного космічного пилу. Вчені вважають, що Юпітер створив умови для їх пізнішого формування, пояснюючи, чому деякі метеорити виникли через кілька мільйонів років після перших твердих тіл.

Модель також допомагає зрозуміти, чому Земля, Венера і Марс залишилися на стабільних орбітах поблизу 1 астрономічної одиниці, а не мігрували до Сонця, як це часто трапляється в інших зоряних системах. Юпітер заблокував потік газу до внутрішніх областей, зупинивши міграцію молодих планет.

Результати узгоджуються зі спостереженнями телескопа ALMA, який фіксує аналогічні структури навколо молодих зірок. Як підсумував Ізідоро: «Юпітер не просто став найбільшою планетою — він визначив архітектуру всієї внутрішньої Сонячної системи. Без нього Земля, можливо, виглядала б зовсім інакше».