Астрономи знайшли кисень в одній з найвіддаленіших галактик Всесвіту — GHZ2

Дослідники виявили атомарний кисень у галактиці GHZ2 — одній з найвіддаленіших з ідомих науці, світло від якої йде до Землі понад 13,4 мільярда років. Відкриття дозволяє побачити, якою галактика була менш ніж за 400 мільйонів років після Великого вибуху, тобто на самому початку формування Всесвіту. Спостереження проводили за допомогою телескопів ALMA та космічного телескопа James Webb.

У галактиці GHZ2 виявлено іонізований кисень — елемент, що формується під впливом інтенсивного випромінювання молодих масивних зір. Цей факт підтверджує гіпотезу про наявність активного зореутворення в ранньому Всесвіті. Попри свою віддаленість, GHZ2 має масу в кілька сотень мільйонів сонць, але компактні розміри — лише кілька сотень світлових років. Її низька металічність — лише 10% від сонячної — вказує на хімічну «молодість» об'єкта.

Вчені відзначають, що зірки в GHZ2 утворюються не рівномірно, а хвилями — це імпульсний тип зореутворення, характерний для динамічних галактичних середовищ. Додатковим доказом давності об'єкта стало значне червоне зміщення випромінювання, що підтверджує існування GHZ2 у фазі так званого «космічного світанку».

Особливий інтерес становить схожість GHZ2 із сучасними кульовими скупченнями — щільними зоряними системами, які збереглися протягом мільярдів років. Це дає підстави припустити, що саме такі ранні галактики могли стати «зародками» для формування довгоживучих зоряних структур у Всесвіті.

Подальші спостереження з ALMA та James Webb мають зосередитися на вивченні інших спектральних ліній, щоб з’ясувати хімічну еволюцію, внутрішню структуру та потенційну наявність чорних дір у центрі ранніх галактик. Це дозволить значно глибше зрозуміти процеси, які відбувалися в перші сотні мільйонів років після виникнення Всесвіту.