Астрономи знайшли супернову, вибух якої спровокував два масові вимирання на Землі

Нові дослідження вказують на те, що щонайменше два масові вимирання в історії Землі могли бути спричинені вибухами наднових зір, які відбулися порівняно близько до нашої планети. Йдеться про ордовицьке (приблизно 445 мільйонів років тому) та пізньодевонське (близько 372 мільйони років тому) вимирання. Саме під час цих подій Земля втратила до 60% і 70% видів відповідно — здебільшого морських організмів, які на той момент домінували у біосфері.

Дослідники з британського Університету Кіл припускають, що потужне космічне випромінювання від вибухів наднових могло знищити озоновий шар Землі, спричинити кислотні дощі та відкрити доступ до шкідливого ультрафіолетового випромінювання Сонця. Раніше основні версії пояснювали ці масові вимирання кліматичними змінами або геологічними процесами, але тепер увага зосереджується на астрономічних причинах.

Автори дослідження провели «перепис» масивних зір (так званих OB-зірок) у межах тисячі парсеків (приблизно 3 260 світлових років) від Сонця. Це дозволило обчислити ймовірну частоту наднових у нашій частині Галактики, і ці дані виявилися узгодженими з періодами згаданих вимирань. На основі аналізу астрономічної статистики вчені підтвердили: кількість наднових, які потенційно могли вплинути на атмосферу Землі, відповідає хронології цих подій.

Наднові, хоча й несуть загрозу, одночасно є джерелом поширення важких хімічних елементів, з яких формуються планети й навіть життя. Тож у цьому сенсі вони виступають як руйнівники, так і творці.

Хоча загроза від майбутніх наднових залишається теоретично можливою, наразі найближчими зірками-кандидатами є Бетельгейзе й Антарес, кожна з яких розташована на відстані понад 500 світлових років. За наявними комп’ютерними моделями, вибухи на такій відстані навряд чи матимуть критичний вплив на земну біосферу. Проте саме це дослідження показує, наскільки взаємопов'язаними можуть бути події на космічному й біологічному рівнях.