Астрономи знайшли у Сонячній системі космічне тіло, що має кільця, як у Сатурна

Астрономи виявили, що невелике космічне тіло Сонячної системи — Хірон — має кільця, подібні до тих, що оточують Сатурн. Це відкриття стало одним із найцікавіших у сучасній планетології та може змінити уявлення про процеси, які відбуваються навколо малих об’єктів у космосі. Хірон відкрив у 1977 році американський астроном Чарльз Т. Ковал. Його діаметр оцінюється в межах від 166 до 313 кілометрів, і тривалий час учені не могли точно визначити його природу — об’єкт класифікували то як астероїд, то як комету.

Під час спостереження у 2023 році, коли Хірон проходив перед зіркою, астрономи зафіксували триразове зниження яскравості. Аналіз даних показав, що навколо об’єкта існують три чіткі кільця, розташовані на відстані 273 км, 325 км та 438 км від його центру.  Вчені припускають, що кільця ще перебувають на стадії формування.

За однією з гіпотез, кільця складаються з частинок льоду та кам’яного пилу, які залишилися після давніх вулканічних або колізійних процесів. Інша версія вказує на можливе зіткнення Хірона з іншим небесним тілом, унаслідок якого частина його поверхні була вибита в космос і згодом утворила стабільну орбіту. Обидва сценарії розглядаються як потенційні механізми виникнення кільцевої системи.

Відкриття кільцеподібної структури навколо такого малого об’єкта є унікальним — раніше подібні системи спостерігали лише у планет-гігантів. Це свідчить про те, що кільця можуть формуватися не лише навколо масивних тіл, а й у менш масштабних гравітаційних умовах. Хірон, таким чином, може стати важливим об’єктом для вивчення еволюції кільцеподібних систем у Сонячній системі.

Астрономи зазначають, що дослідження Хірона дає змогу краще зрозуміти процеси, які формували планетні кільця у ранньому космосі. Його кільцева система може допомогти вивчити механізми стабілізації частинок на орбіті та роль зіткнень у формуванні структур навколо небесних тіл. Відкриття також підкреслює важливість спостережень малих об’єктів для розширення знань про динаміку Сонячної системи.

Результати дослідження були опубліковані в журналі The Astro­phys­i­cal Jour­nal Let­ters.