Австралійські фізики математично довели можливість подорожей у часі

Австралійські фізики з Університету Квінсленду запропонували нову теоретичну модель для вивчення подорожей у часі, поєднавши концепцію «варп-двигуна» Алькуб’єрре та ідею замкнених часових кривих. Їхня робота відкриває нові можливості для аналізу парадоксів часу та перевірки меж сучасних фізичних теорій.

Модель варп-простору, вперше описана у 1994 році Міґелем Алькуб’єрре, передбачає створення «міхура» простору-часу, який рухається швидше за світло, стискаючи простір попереду та розширюючи позаду. Усередині такого міхура корабель залишався б нерухомим відносно внутрішнього простору, не порушуючи законів фізики.

У новій роботі дослідники Тім С. Ральф та аспірант Ачінтья Саджендран запропонували стабілізувати замкнені часові криві всередині цього «міхура». Вони ввели поняття «замкнених часових геодезичних кривих» (CTG), які можуть моделювати взаємодію частинки з її минулим чи майбутнім. Це дозволяє досліджувати класичні та квантові сценарії, включно з відомим «парадоксом більярдної кулі», де об’єкт може зіткнутися зі своєю минулою версією.

Хоча практична реалізація такої моделі малоймовірна, науковці наголошують на її цінності як інструмента для теоретичних досліджень. Обмеження змінних у гіпотетичних умовах допомагає точніше аналізувати потенційні парадокси часу та виявляти слабкі місця у фізичних теоріях.

Дослідники підкреслюють, що їхня концепція може стати корисною для подальших робіт у рамках загальної теорії відносності. Вона дозволяє розширити межі нашого розуміння та перевірити фізичні моделі в екстремальних умовах, навіть якщо вони здаються фантастичними.