Автономні дрони-камікадзе вперше допомогли США у війні з Іраном

12 липня 2026 року Центральне командування США (CENTCOM) здійснило безпрецедентну операцію: три автономні надводні дрони Saron­ic Cor­sair атакували військово-морську базу Бендер-Аббас в Ірані. Це перший випадок, коли велика морська держава застосувала безпілотні ударні катери для атаки на іноземний військово-морський об’єкт.

Мішенню стала плавуча платформа для обслуговування кораблів і підводних човнів. Три безпілотники завдовжки 7,3 метра з корпусом із композитних матеріалів підійшли до дока з різних напрямків у повністю автономному режимі та зійшлися поруч із пришвартованим іранським міні-субмарином класу «Гадір» — після чого підірвалися.

Операцію провів спеціальне підрозділ Task Force 59 Unmanned Sys­tems Unit, що входить до складу 5‑го флоту США. Раніше цей підрозділ виконував переважно розвідувальні місії — тепер він офіційно перетворився на бойову ударну одиницю.

Стратегічне значення удару виходить далеко за межі конкретного об’єкта. Десятиліттями саме Іран практикував асиметричну тактику «рою» — атаки малими швидкісними катерами з протикорабельними ракетами, гранатометами та магнітними мінами. Застосування американських Cor­sair фактично перевертає цю логіку з ніг на голову: тепер саме США завдають точкових ударів по захищених іранських портах, не ризикуючи жодним із членів екіпажу.

Перевагу американської системи підсилюють і технічні характеристики Cor­sair: малопомітні корпуси, бортовий штучний інтелект військового класу та спеціалізовані сенсори — на відміну від комерційних компонентів, які використовують менш оснащені сторони конфлікту. Саме це забезпечило скоординований підхід трьох дронів із різних напрямків.

Подія відбулася на тлі ще одного рекорду підрозділу. Місяць тому один із Cor­sair Task Force 59 вперше в історії виконав автономну пошуково-рятувальну місію — підібрав двох американських пілотів збитого гелікоптера Apache біля берегів Оману.

Американські безпілотні катери вже не є експериментальною технологією. Удар по Бендер-Аббасу демонструє, що автономні морські дрони стали повноцінним інструментом сучасної війни — масовим, відносно дешевим і здатним діяти без участі людини в зоні ураження.