Білл Гейтс запропонував ввести податок на роботів і штучний інтелект

Білл Гейтс опублікував розгорнуте есе на своєму сайті Gates Notes, де назвав епоху штучного інтелекту «одним із найбурхливіших періодів в історії людства» і закликав уряди діяти негайно. Майже шеститисячне слово тексту охоплює дві конкретні пропозиції: новий податок на ШІ та роботів, а також законодавчо закріплену категорію «людських» професій.

Гейтс вказує на принципову асиметрію в чинній податковій системі: роботодавець, який наймає людину, сплачує податок на фонд заробітної плати, тоді як купівля робота списується як бізнес-витрати. «Система підштовхує вас замінювати людей машинами», — написав він. Вирішення проблеми він бачить у запровадженні податку на токени — одиниці обчислень, якими оперують мовні моделі, — а також прямого податку на самих роботів.

Цю ідею Гейтс уперше висував ще 2017 року і тоді отримав від економістів холодний прийом — критики назвали її податком на продуктивність. Зараз він відмовляється від неї відступати. На його думку, саме прямий податок на використання ШІ впливає на стимули роботодавців, на відміну від корпоративного податку, який б’є лише по прибутку — а той у гіперконкурентному ринку може бути мізерним.

Друга ідея есе — категорія робочих місць, яку Гейтс називає «зарезервованими для людини». Йдеться про сфери, де суспільство свідомо залишає роботу за людьми, навіть якщо технічно ШІ міг би з нею впоратися. За аналогією з природним заповідником: землю можна забудувати юридично, але не роблять цього, бо вона коштовніша в незайманому вигляді. Як найчіткіші приклади Гейтс наводить догляд за дітьми та участь у журі присяжних. Освіта й охорона здоров’я, за його словами, перебувають у проміжній зоні: там люди залишаться, але спиратимуться на ШІ. Загальна стеля за найагресивнішого варіанту застосування концепції — близько 40% усіх робочих місць; більше, каже він, — і аргумент розсипається.

Захист він поділяє на два типи: постійний — для таких ролей, як догляд за людьми, і тимчасовий — для тих, хто не може реалістично перекваліфікуватися в стислі терміни. Як приклад він наводить 55-річного будівельника, який усе своє трудове життя провів в одній галузі.

Гейтс окремо полемізує з тими, хто порівнює нинішній зсув із попередніми технологічними революціями. Перехід від аграрної до офісної праці тривав покоління і породжував нові категорії роботи, що потребували людського мислення. ШІ, переконаний Гейтс, минає цей крок — він безпосередньо замінює людське мислення в праві, медицині, програмуванні та виробництві і здатен зробити це за одне десятиліття, а не за кілька. Схожу тезу висував і очільник Anthrop­ic Даріо Амодеї, який прогнозує зникнення до половини початкових позицій у «білих комірцях» упродовж п’яти років.

Поки що масового безробіття в офіційній статистиці не видно — дослідження Yale Bud­get Lab і Brook­ings не зафіксували хвилі скорочень у федеральних даних. Проте Гейтс не чекає на підтвердження цифрами. «Я б радо дав себе переконати, що помиляюся щодо ринку праці, але мені це не вдається», — написав він, додавши, що ставить власну репутацію на те, що ШІ виявиться «дуже поганим для ринку праці». Підсумок есе — заклик створити нові національні координаційні органи та міжнародну інституцію для управління цим переходом, поки ще є час на усвідомлені рішення.