Анатолій Яковенко

Анатолій Яковенко — засновник і гендиректор блокчейн-стартапу Solana Labs.

Дитинство, освіта і рання кар'єра

Анатолій Яковенко народився 1980 року в Україні. Коли йому було лише 11 років, емігрував з батьками до США.

Програмуванням захопився ще з підліткового віку. Анатолій розповідав, що почав займатися блокчейном, зокрема, через розпад СРСР — коли побачив, як економіка, що залежала від рішень однієї партії, впала за один день. Також була ще одна причина: Анатолій зрозумів, що традиційні фінанси будуть забюрократизовані та працюватимуть ефективніше, якщо їх зробити більш технологічними та децентралізованими. Також програмісту імпонувала ідея, що завдяки блокчейну кожен може займатись криптографією.

У 2003 році Яковенко закінчив факультет комп’ютерних наук в Університеті Іллінойсу і запустив свій перший стартап, який розробляв на зразок Google Voice — сервісу з управління телефонними дзвінками.

Наступні 13 років він працював у компанії Qualcomm, яка досліджує засоби бездротового зв’язку та розробляє процесори для мобільних телефонів. «Якщо у вас є смартфон, то один із його компонентів точно зробив Qualcomm», — казав Яковенко.

З 2016 року працював інженером у компанії Mesosphere, яка займається розробкою програмного забезпечення для дата-центрів, та в компанії Dropbox, що створила однойменний файлообмінник.

Solana

Ідея створення Solana, як розповідав Яковенко, з’явилася вночі, коли він страждав від безсоння.

У 2017 році інженер опублікував чорновий варіант white paper, у якому описав головну мету Solana — скорочення кількості часу, який потрібний вузлам блокчейну для синхронізації або досягнення консенсусу. Висока швидкість мала б допомогти розробникам у масштабуванні своїх децентралізованих додатків (dApps) і забезпечити для них швидке зростання бази користувачів.

Для запуску стартапу Яковенко залучив колишніх інженерів Qualcomm — Грега Фіцджеральда та Стівена Акріджа, а також екскерівників медтехкомпаній — Еріка Вільямса та Раджа Гокала. Компанію назвали на честь пляжу Сан-Дієго, де колишні колеги з Qualcomm займалися серфінгом.

У лютому 2018 року Яковенко та Фіцджеральд опублікували офіційну версію white paper та запустили першу внутрішню тестову мережу. Цього ж року вони започаткували компанію з розробки проектів, яка тепер відома як Solana Labs.

Усього за рік з моменту публікації білої книги Solana залучила понад $ 20 млн венчурних інвестицій під час кількох закритих токен-сейлів. У лютому 2020 року запрацював публічний тест проекту Tour de SOL. Через місяць стартувала бета-версія основної мережі.

У червні 2020 року для сприяння розвитку екосистеми було створено некомерційну організацію Solana Foundation, спрямовану на розвиток екосистеми Solana і прийняття децентралізованих технологій. Пізніше їй було передано понад 160 млн нативних токенів проекту SOL та права на всю його інтелектуальну власність.

До ради організації, крім її CEO Анатолія Яковенка, входять підприємець та інвестор, співзасновник Staking Facilities Вольфганг Альбрехт, розробник Джеймс Прествіч, представник криптофонду Multicoin Capital Мейбл Джанг та Патрік Фелтон.

Проект привернув увагу на ринку серед інших блокчейн-компаній. У серпні 2020 року на блокчейні запрацювала децентралізована біржа Serum від криптодеривативної біржі FTX. Цього ж місяця компанія Tether випустила стейблкоїн USDT на Solana. Пізніше у жовтні на блокчейні було запущено розроблений консорціумом Centre стейблкоїн USDC.

У травні 2021 року Solana Foundation запустила п’ять фондів із загальним обсягом активів у $ 100 млн для розвитку додатків у Китаї, а через місяць Solana Labs залучила понад $ 300 млн у рамках приватного токенсейлу. Раунд фінансування очолили великі венчурні фірми Andreessen Horowitz та Polychain Capital.

Попри те, що блокчейн Solana працює у тестовому режимі, на ньому діє кілька DeFi-проектів. 48% заблокованих коштів ($ 440 млн) припадає на AMM (Automated Market Maker) Raydium, який копіює книгу ордерів децентралізованої біржі Serum, саму біржу ($ 279 млн) і агрегатор Solfarm ($ 115 млн).

Низька вартість, висока швидкість та стійкі до цензури функції роблять її популярнішою серед користувачів. Крім того, найкращі програми Web3, такі як Audius, Bonfida, Grape Protocol, Squads і т. д., побудовані на блокчейні Solana.

Головний офіс Solana знаходиться у Сан-Франциско. Наразі у компанії працює 78 осіб.

Як працює Solana

Щоб прискорити роботу системи, Solana зокрема використовує алгоритм власної розробки Proof of History (PoH) разом з алгоритмом Proof of Stake (PoS).

PoH дозволяє зробити запис про подію ще до того, як інформації про транзакцію буде додано в блокчейн. Таким чином, вузли в блокчейні Solana можуть створювати блоки без необхідності «узгоджувати» свої дії з усією мережею. Це скорочує час транзакції.

Solana використовує ще кілька технологій, які покликані збільшити швидкість роботи блокчейну. Серед них, наприклад, є протокол Turbine, який розбиває всю інформацію на дрібніші шматки.

За словами Яковенка, їхній блокчейн здатний працювати «зі швидкістю світла». Крім того, представники Solana визначають свій блокчейн як «публічну операційну систему, в якій може брати участь кожен».

Проблеми проекту

Solana досі працює в режимі тестової мережі, а це означає, що всі сервіси на її блокчейні, у тому числі DeFi, схильні до збоїв. Так у грудні 2020 року стався збій, під час якого мережа не працювала протягом 6 годин.

Тільки з початку 2022 року проект зіткнувся з кількома технічними збоями на тлі збільшеного навантаження через обсяг транзакцій та хакерських атак. Так у першій половині січня мережа двічі відключалася через навантаження.

Ще одну атаку проект пережив на початку лютого, коли хакери, скориставшись уразливістю у смарт-контрактах мосту Wormhole, вивели 120 000 wETH. На той момент це стало найбільшим зломом в історії DeFi. Внаслідок цього курс SOL за добу впав на 8%.

Варто зауважити, що наразі блокчейн Solana не часто застосовується на практиці, тому багато міркувань про нього мають оцінювальний характер. Зрозуміти, наскільки ефективно Solana зможе розв’язати проблему масштабованості, можна буде тільки після того, як мережа запрацює в основному режимі та пройде перевірку часом.

Окрім зовнішніх хакерських атак, Solana переживає і труднощі всередині компанії. У липні 2022 року один з інвесторів блокчейн-стартапу подав колективний позов на ключових представників екосистеми Solana. Їх звинувачують у незаконному отриманні прибутку на токені SOL, який, згідно з позовом, є незареєстрованим цінним папером.

Смартфон Saga

Наприкінці червня 2022 року в Solana анонсували власний смартфон Saga. Він створений під особливості Web3 і покликаний полегшити роботу з блокчейном. З його допомогою можна буде легко та швидко здійснювати блокчейн-транзакції, які зараз доступні лише з ноутбуків та ПК.

Разом із Saga Яковенко анонсував Solana Mobile Stack (або SMS). Це набір програм та сервісів, націлених на роботу з Web3 у смартфоні. До нього вже входять магазин додатків dApp та сервіс для оплати Solana Pay. Список зростатиме.

Над Solana Mobile Stack вже працюють деякі криптокомпанії на кшталт FTX та Phantom. Також у Solana створили окремий фонд, який залучатиме розробників для розвитку SMS.

Інша інформація

Яковенко розповідав, що любить програмувати зранку, а серфінг чи велосипедні прогулянки допомагають йому розв’язувати проблеми. «Якщо я можу сісти на велосипед на дві години, я повертаюся набагато свіжішим і з багатьма прийнятими рішеннями», — каже він. Також він, як і деякі інші засновники Solana, займається підводним хокеєм.

Співзасновники стартапу кажуть, що Яковенко часто настільки поглинутий думками про свою роботу, що «здається, ніби він перебуває в іншому вимірі».

Інженер зробив приватні інвестиції у багатьох секторах. Наприклад, 2 вересня 2021 року він інвестував $ 3 млн у Seed Round — UXD Protocol. Власний капітал Анатолія Яковенка, за даними Entrepreneur, становить 200 мільйонів доларів.

Яковенко майже 10 років перебуває в шлюбі з Лаурою Скелтон. Програміст у багатьох інтерв'ю часто говорить про себе як про батька, але інформації про його дітей у мережі немає.