Британські науковці заявили про існування трьох вимірів часу

У новому науковому дослідженні фізики з Варшавського та Оксфордського університетів запропонували радикальну ідею: якщо уявити рух швидший за світло, простір і час міняються місцями, що може пояснити загадкові явища квантової механіки. Робота, опублікована у 2022 році, відкриває новий спосіб мислення про фундаментальні закони природи.

Згідно зі спеціальною теорією відносності Альберта Ейнштейна, жоден об’єкт не може прискоритися до швидкості світла чи перевищити її. Водночас самі закони не виключають існування гіпотетичних частинок, які від початку рухаються швидше за світло і ніколи не сповільнюються нижче цього порогу. Саме такі «гіперсвітлові» спостерігачі, за висновками авторів, бачили б три виміри часу і лише один просторовий вимір.

Це означає, що об’єкти для них не мали б однієї чіткої траєкторії, а існували б у кількох можливих майбутніх станах одночасно — подібно до хвиль. Така картина напряму перегукується з хвильово‑частинковою двоїстістю, невизначеністю та квантовою заплутаністю, які давно вважаються «дивними» особливостями мікросвіту.

У цьому підході поняття класичної частинки зникає, натомість усе описується як поля — хвилі, що поширюються у просторі‑часі. Саме так працюють сучасні теорії раннього Всесвіту, де інформація та впливи можуть виглядати миттєвими або навіть швидшими за світло.

Чи існують реальні надсвітлові частинки — тахіони — залишається відкритим питанням. Їхня поява поставила б під сумнів причинність і зв’язок між минулим та майбутнім. Однак автори наголошують: квантова механіка вже розмиває ці поняття, тож можливо, що глибше розуміння фундаментальних законів потребує перегляду. У такому випадку ефекти, які нині здаються парадоксальними, можуть стати природною частиною структури реальності.