Британські розробники інтегрують зенітну ракетну систему Sea Ceptor у бойові фрегати класу City

Велика Британія та Норвегія підписали угоду Lun­na House, яка передбачає створення спільного протичовнового флоту з щонайменше 13 фрегатів типу Type 26 та пов’язаних сил для охорони підводної інфраструктури й відстеження російських підводних човнів у Північній Атлантиці. Угоду оголосило Міністерство оборони Великої Британії 4 грудня 2025 року. Її мета — посилити підводну оборону НАТО на тлі зростання активності ВМФ рф і загроз для критичних морських кабелів та енергетичних маршрутів.

Основою майбутніх спільних операцій стане фрегат Type 26 City class, створений для наднизької акустичної помітності. Корабель довжиною 149,9 метра оснащений гібридною силовою установкою CODLOG, що дозволяє рухатися електричним ходом у режимі пошуку підводних цілей. Його дальність перевищує 7 000 морських миль, що забезпечує тривалі патрулювання в районі GIUK Gap (Гренландія – Ісландія – Велика Британія). Система протичовнової оборони включає бортовий сонар і буксировану систему Sonar 2087, інтегровану з літаками P‑8 Posei­don, гелікоптерами та автономними підводними сенсорами.

Озброєння фрегатів передбачає зенітну систему Sea Cep­tor, 24 універсальні вертикальні пускові установки Mk 41 для крилатих і протикорабельних ракет, а також 127-мм гармату Mk 45 для підтримки берегових операцій. Згідно з новою угодою, ВМС Великої Британії стандартизують використання норвезьких протикорабельних ракет Naval Strike Mis­sile, уже прийнятих на озброєння в Осло. Ця високоточна ракета має дальність до 300 км і інфрачервону систему наведення для вибору цілей у фінальній фазі польоту.

У межах Lun­na House також передбачено спільне використання легких торпед Sting Ray Mod 1 — електричних, малошумних боєприпасів із швидкістю до 45 вузлів і дальністю ураження до 11 км. Вони можуть запускатися як із фрегатів, так і з гелікоптерів Mer­lin HM2 та патрульних літаків. У Норвегії ж планують розгорнути MH-60R Sea­hawk, що повністю сумісні з британськими системами та здатні працювати в єдиній мережі з кораблями й літаками союзників.

Окремий напрям угоди — розгортання безпілотних надводних і підводних систем для мінної боротьби, моніторингу дна та захисту комунікаційних кабелів. Такі безпілотні комплекси стануть частиною спільних навчань у північних морях, поєднуючи протимінні, розвідувальні та протичовнові операції в єдиному підводному середовищі.

Аналітики розглядають Lun­na House як стратегічну відповідь на зростаючу активність російських спецсуден у Північній Атлантиці, зокрема поблизу об’єктів енергетичної та цифрової інфраструктури. Після підриву газопроводів Nord Stream і кількох інцидентів із кабелями підводні комунікації стали пріоритетним напрямом оборони НАТО. За словами британських і норвезьких представників, нова угода не лише посилює колективне стримування, а й створює операційну “страховку” для стабільності Північної Атлантики, від Баренцевого моря до Ірландського узбережжя.