Чорна діра розірвала зорю, створивши найпотужніший спалах у Всесвіті

Астрономи зафіксували потужний космічний вибух, енергія якого дорівнює світлу 400 мільярдів сонць. Подія отримала назву «Whip­pet» і стала одним із найпотужніших прикладів явища руйнування зорі чорною дірою — так званого Tidal Dis­rup­tion Event (TDE). У цьому випадку надмасивна зоря була розірвана гравітацією та поглинута чорною дірою.

TDE виникають, коли зоря наближається занадто близько до чорної діри. Її гравітація стискає та розтягує зорю, перетворюючи на «зоряне спагеті», яке формує акреційний диск навколо чорної діри. Частина речовини при цьому викидається у вигляді потужних струменів. Навіть серед таких подій «Whip­pet», офіційно позначений як AT2024wpp, вирізняється масштабом і силою.

Вибух уперше зафіксували на обсерваторії Паломар у Каліфорнії за допомогою Zwicky Tran­sient Facil­i­ty. Він одразу привернув увагу схожістю на подію AT2018cow, яка була у десятки разів яскравішою за звичайну наднову. «Whip­pet» також нагадує рідкісні Lumi­nous Fast Blue Opti­cal Tran­sients (LFBOT) — надяскраві спалахи, що тривають кілька днів і випромінюють у діапазоні від синього світла до рентгенівських променів.

Подальші спостереження за допомогою телескопа Liv­er­pool на Канарських островах та апарата NASA Swift підтвердили, що «Whip­pet» випромінює рентгенівське світло та має надзвичайно високу температуру. Дослідники також виявили ударну хвилю, яка поширювалася зі швидкістю близько 20% від швидкості світла — приблизно 215 млн км/год — і розсіювалася протягом пів року.

Команда помітила й потоки гелію, що рухаються зі швидкістю понад 21 млн км/год. Це може свідчити про те, що частина структури зорі вижила після руйнування або що в системі є третій об’єкт, який взаємодіє з випромінюванням чорної діри. Результати дослідження були представлені на конференції Американського астрономічного товариства в Фініксі та прийняті до публікації у журналі Month­ly Notices of the Roy­al Astro­nom­i­cal Soci­ety.