Данські науковці знайшли ключовий елемент життя у метеориті з Марса

Данські науковці застосували новітні безконтактні технології для дослідження марсіанського метеорита NWA 7034, відомого як «Чорна красуня». Уламок віком 4,48 мільярда років є одним із найстаріших зразків Червоної планети, що потрапив на Землю після гігантського удару.

Команда під керівництвом Естрід Навер з Технічного університету Данії використала комбіновану комп’ютерну томографію — рентгенівську та нейтронну. Перший метод дозволив виявити важкі елементи, такі як залізо, другий — легкі, зокрема водень, що є ключовим показником наявності води. Це дало змогу дослідити структуру метеорита без його пошкодження.

У зразку розміром з ніготь виявили включення гідроксидів заліза, багатих на водень. Хоча вони становлять лише 0,4% об’єму, їхній внесок у загальний вміст води сягає 11% — близько 6 000 ppm. Для марсіанського матеріалу, де нині майже немає води, це надзвичайно високий показник.

Отримані результати узгоджуються з даними ровера Per­se­ver­ance у кратері Єзеро. Подібність у складі свідчить, що рідка вода була поширеним явищем на поверхні Марса мільярди років тому, незалежно від регіону походження зразків.

Автори дослідження наголошують, що аналогічні безконтактні методи можуть бути використані для аналізу майбутніх марсіанських зразків, зокрема з китайської місії. Попри скасування програми NASA з повернення ґрунту, вивчення метеоритів, які вже опинилися на Землі, залишається ключовим способом відкрити давню історію Червоної планети.