Фізики заявили, що Великий вибух міг бути відскоком між двома різними фазами часу

Фізики запропонували нове трактування знаменитого мосту Ейнштейна–Розена, яке може змінити наше розуміння часу та гравітації. Дослідження, опубліковане у The Con­ver­sa­tion та представлене на Space.com, показує: те, що в популярній культурі називають «кротовими норами», насправді не є тунелями для подорожей у просторі.

У 1935 році Альберт Ейнштейн і Натан Розен описали математичний «міст» між двома симетричними копіями простору-часу. Їхня ідея була спробою узгодити гравітацію з квантовою фізикою, а не створити прохід для мандрівок. Лише пізніше цей міст почали ототожнювати з кротовими норами, хоча в рамках загальної теорії відносності вони залишаються нестабільними й непрохідними.

Сучасна інтерпретація пропонує розглядати міст Ейнштейна–Розена як «дзеркало часу». У квантовому описі він поєднує два напрямки часу — один, де він рухається вперед, і другий, де він тече назад. Такий підхід може допомогти розв’язати парадокс інформації у чорних дірах, який виник після відкриття Стівена Гокінга про їхнє випромінювання.

Художня інтерпретація використання червоточини для подорожей у космосі. (Джерело зображення: NASA)

Автори роботи пояснюють: інформація не зникає у горизонті подій, а продовжує існувати в дзеркальному напрямку часу. Це дозволяє зберегти повноту й причинність квантової еволюції без необхідності вводити екзотичну фізику.

Дослідження також відкриває нову перспективу для космології. Воно припускає, що Великий вибух міг бути не початком, а «відскоком» — переходом між двома фазами часу. У такій моделі чорні діри можуть виступати мостами між різними космічними епохами, а частина темної матерії може складатися з реліктів попереднього Всесвіту.

Таким чином, нова інтерпретація не пропонує фантастичних подорожей крізь галактики, але дає глибший погляд на фундаментальні закони природи. Вона показує, що простір-час може бути збалансованим між двома напрямками часу, а історія нашого Всесвіту — значно складнішою, ніж вважалося раніше.