Хакери, що працюють на спецслужби США, 10 років стежать за росіянами через програмне забезпечення ФСБ

Спецслужби США могли зламати й отримати доступ до СОРМ — апаратно-програмного комплексу, призначеного для стеження за телефонними розмовами, sms і всіма повідомленнями, якими жителі держави-терористки росії обмінюються в інтернеті.

Це могло відбутися ще понад десять років тому — так у своїй дисертації стверджує відомий американський хакер і журналіст Джейкоб Епплбаум, який мав доступ до документів з витоку Едварда Сноудена. Про це пише «Медуза».

*Едвард Сноуден

Зазначимо — у червні 2013-го колишній співробітник ЦРУ та АНБ Едвард Сноуден передав журналістам The Guardian документи про стеження за американцями. З’ясувалося, що у США існувала масштабна програма стеження за дзвінками й листуванням користувачів інтернету — ще з часів президентства Джорджа Буша-молодшого, після терактів 11 вересня. У США Сноудена звинуватили у держзраді, йому загрожує до 30 років в’язниці. Зараз він живе на росії.

Якщо витік справді стався, інформацію про приватне життя пересічних росіян отримала не тільки російська, але й американська влада.

*Джейкоб Епплбаум

Епплбаум стверджує, що у раніше не опублікованих документах Едварда Сноудена згадується злам російської СОРМ спецслужбами США. Це випливає з дисертації Епплбаума «Комунікація у світі всепроникного стеження». У ній, зокрема, є такий абзац (в алфавітному покажчику дисертації це місце позначено як «компрометація СОРМ» — SORM compromise):

«Неопубліковані документи АНБ конкретно вказують на компрометацію інфраструктури російського „законного перехоплення“ СОРМ як на приклад успіху АНБ під час компрометації цивільної телекомунікаційної інфраструктури з метою шпигунства за об'єктами, які досяжні для російської системи СОРМ. На слайдах АНБ є напис „ви говорите, ми слухаємо“, виконаний кирилицею на куртках двох російських офіцерів».

За словами автора, у цих документах йдеться про діяльність АНБ, спрямовану на компрометацію систем «законного перехоплення», а також постачальників такого обладнання або ПЗ. Жодної додаткової інформації про злам російської СОРМ у дисертації немає.

Першим на абзац із дисертації Епплбаума через півтора року після захисту роботи звернув увагу анонімний автор блогу Electrospaces.net, присвяченого радіоелектронній розвідці, гарантуванню безпеки зв’язку та телекомунікацій керівників США та інших держав (головним чином блог аналізує діяльність АНБ). Цьогоріч у вересні на Electrospaces.net з’явився огляд дисертації Епплбаума. Автор наголошує, що Епплбаум у своїй науковій роботі розповів про документи АНБ із витоку Сноудена, які раніше не згадувалися публічно.

У період до витоку Сноудена російська СОРМ являла собою декілька систем:

• одна з них була призначена для прослуховування телефонних розмов (СОРМ-1);
• інша — для стеження в інтернеті (СОРМ-2);
• третя — для довготривалого зберігання зібраної інформації (СОРМ-3).

Співробітники АНБ могли отримати доступ тільки до однієї з систем, але теоретично — і до всіх. Другий варіант здається складнішим у реалізації, адже довелося б скомпрометувати одразу багато видів устаткування або ПЗ, що постачалося для російської СОРМ.

Чому журналісти раніше не писали про те, що АНБ могло скомпрометувати СОРМ — медійники припускають, що, ймовірно, на це просто ніхто не звернув належної уваги. Сам Епплбаум у дисертації туманно пише, що «журналісти, у яких є доступ до цієї інформації, побоюються, що їх вважатимуть нелояльними або навіть притягнуть до кримінальної відповідальності».

У липні 2013 року британська радіоелектронна розвідка GCHQ, пригрозивши судом, змусила The Guardian знищити комп’ютери та USB-флешки, на яких зберігалися передані Сноуденом документи. Формально спецслужба обґрунтувала необхідність знищення даних тим, що сервери The Guardian можуть зламати — і документи потраплять до рук уряду Китаю або росії.

Копії документів Сноудена залишилися у США. The Guardian передала їх у The New York Times. Файли досі зберігаються в офісі компанії. Журналісти, яким Сноуден безпосередньо передав повні копії документів, заснували у 2014 році видання The Intercept, спочатку спеціально створене для вивчення цього архіву.