Індійські науковці знайшли мікроорганізми, які здатні витримати радіацію на Марсі

Звичайні пекарські дріжджі Sac­cha­romyces cere­visi­ae продемонстрували здатність виживати в умовах, схожих на марсіанські. До такого висновку дійшла команда з Індійського інституту науки під керівництвом Пурушарта Раджягуру. Дослідники протестували мікроорганізми в середовищі, яке імітує два ключові фактори Марса — ударні хвилі, подібні до метеоритного удару, та високу концентрацію перхлоратів, що є в марсіанському ґрунті.

Ударні хвилі досягали інтенсивності 5,6 Маха. Попри це, дріжджі не лише вижили, а й активували внутрішні механізми захисту. Основна реакція — формування рибонуклеопротеїнових конденсатів, тимчасових структур усередині клітини, які захищають РНК і білки. Вони з’являються за кілька хвилин після впливу стресу і допомагають клітині адаптуватися.

Sac­cha­romyces cere­visi­ae, вид дріжджів (Джерело: Masur)

Під час експерименту вчені помітили, що ударні хвилі спричиняють утворення стресових гранул і P‑боді, тоді як перхлорати — лише P‑боді. Це свідчить, що клітини здатні розрізняти тип загрози і реагувати відповідно. Навіть при одночасному впливі обох чинників дріжджі зберігали життєздатність, хоча їхній ріст сповільнювався.

Мутантні штами, які не можуть створювати захисні конденсати, показали значно нижчу виживаність. Це підтверджує, що формування RNP-структур — не випадкова реакція, а важливий механізм адаптації.

Sac­cha­romyces cere­visi­ae, різновид дріжджів, використаний у дослідженні (Джерело: Могана Дас Муртей та Патчамуту Рамасамі)

Результати мають виняткове значення для астробіології. Вони показують, що навіть прості мікроорганізми можуть витримувати умови, які раніше вважалися непридатними для життя. Це розширює уявлення про потенційну життєпридатність інших планет і про те, як життя може зберігатися в екстремальному середовищі.