Підписуйтеся на наш телеграм канал!
Індійські вчені поставили під сумнів чинні уявлення про природу космосу
Нові спостереження за Всесвітом змушують науковців переглянути уявлення про природу космосу. Фізик Мухаммад Гулам Хуваджа Хан з Індійського технологічного інституту в Джодхпурі запропонував гіпотезу, згідно з якою простір не є порожнім, а поводиться як густий, в’язкий матеріал на кшталт меду. Ця концепція може пояснити відхилення у швидкості розширення Всесвіту, виявлені у новітніх астрономічних даних.
Традиційна модель ΛCDM, яка включає поняття темної матерії та темної енергії, вважається основною у сучасній космології. Проте дані, зібрані за допомогою приладів DESI (США) та Dark Energy Survey (Чилі), вказують на те, що розширення Всесвіту відбувається не так рівномірно, як передбачає ця модель. Виявлена зміна у темпах розширення ставить під сумнів сталість космологічної сталої — параметра, що визначає енергію вакууму.

Підсумуйте основні етапи еволюції Всесвіту, щоб зрозуміти контекст параметрів ΛCDM. Джерело: NASA/ LAMBDA Archive / WMAP Science Team
У своїй роботі, опублікованій як препринт на arXiv, Хан не відкидає модель ΛCDM, а намагається узгодити її з новими спостереженнями. Його гіпотеза вводить поняття “просторових фононів” — вібрацій у структурі простору, які виникають унаслідок атомної активності. Ці фонони створюють хвилі напруження, що можуть чинити опір розширенню Всесвіту, подібно до того, як мед чинить опір руху в ньому.
Згідно з цією ідеєю, простір — це не порожнеча, а середовище, здатне до деформації й внутрішнього тертя. Така властивість могла б пояснити нерівномірність у темпах розширення, зафіксовану в космічних спостереженнях. Темна енергія при цьому залишається рушієм, але з додатковим механізмом — просторовими фононами як “гальмами”.
Наразі ця гіпотеза залишається спекулятивною: вона ще не пройшла рецензування, і жодні експерименти не підтвердили існування фононів простору. Водночас вона відкриває нові підходи до розуміння структури й динаміки Всесвіту.