Італійські астрономи відкрили рідкісну наднову, що не вписується у чинні моделі космології

Астрономи з Національного інституту астрофізики Італії (INAF) поставили під сумнів загальноприйняту модель вибухів масивних зірок — наднових типу II. Підставою стало дослідження SN 2024bch, яка спалахнула у лютому 2024 року на відстані близько 65 мільйонів світлових років від Землі. Зазвичай такі вибухи спричинені колапсом ядра зірки після завершення термоядерного синтезу, що призводить до викиду зовнішніх шарів.

У типовому сценарії ударна хвиля стикається з щільним газом навколо зірки, формуючи вузькі емісійні лінії у спектрі. Але SN 2024bch, попри наявність таких ліній, не демонструє ознак зіткнення з навколишнім середовищем. Це суперечить класичній моделі й змусило дослідників шукати альтернативне пояснення.

Протягом 140 днів команда INAF спостерігала SN 2024bch за допомогою наземних телескопів і космічного апарата Swift. Виявлені спектральні особливості не узгоджуються з традиційним механізмом ударної взаємодії. Керівник дослідження Леонардо Тарталья повідомив, що вперше у надновій типу II зафіксовано явище флуоресценції Боуена — процес, за якого ультрафіолетове випромінювання збуджує атоми гелію, а ті передають енергію кисню й азоту.

Саме цей обмін енергією, а не фізичне зіткнення речовини, створює вузькі спектральні лінії, які спостерігали астрономи. Відкриття змінює уявлення про джерела енергії наднових і може вплинути на розвиток мультимесенджерної астрономії — напряму, що поєднує спостереження у світлі, гравітаційних хвилях і нейтрино.

За словами Тартальї, SN 2024bch не створює умов для генерації високоенергетичних нейтрино, тож подібні наднові, ймовірно, не є їхнім джерелом. Результати дослідження прийнято до публікації у журналі Astron­o­my & Astro­physics.