Італійські вчені розкрили механізм формування снів

Сновидіння довго вважали або безладним сплеском мозкової активності, або відображенням прожитого дня. Дослідники зі Школи передових досліджень IMT у Лукці (Італія) спростували обидві версії: нічна робота мозку виявилася набагато складнішою, ніж припускали раніше.

У дослідженні взяли участь 287 осіб віком від 18 до 70 років. Вони вели щоденники, фіксуючи денні події та детально описуючи сни одразу після пробудження. Загалом науковці зібрали понад 3700 розгорнутих звітів. Результати роботи опубліковано в журналі Com­mu­ni­ca­tions Psy­chol­o­gy.

Аналіз зібраних даних показав: мозок ніколи не копіює реальність дослівно. Знайомі повсякденні декорації — офіс, школа, лікарня — у снах майже завжди переплітаються з незнайомими місцями та фрагментами з різних періодів життя. Мозок будує віртуальну реальність на перетині реального досвіду, мрій, страхів і очікувань.

Щоб опрацювати великий масив текстів, дослідники застосували спеціалізований алгоритм на основі нейромереж. Комп’ютерна модель виявила чіткий зв’язок між змістом снів і рисами особистості. Люди, схильні до мрійливості й частого відволікання, бачать уривчасті, калейдоскопічні сни. Ті, хто надає сновидінням великого значення й шукає в них прихований сенс, переживають емоційно насичені, реалістичні й детально опрацьовані сюжети.

Окремо вчені дослідили вплив стресу. Порівнявши звіти, зібрані під час локдауну через пандемію Covid-19 в Італії, із даними наступних років, вони помітили, як сни адаптуються до зовнішньої реальності. Під час ізоляції в сюжетах часто з’являлися бар’єри, замкнені простори та обмеження — але в міру того, як психіка пристосовувалася до нових умов, тривожні мотиви поступово зникали.

Дослідження відкриває нові перспективи для нейробіології. Завдяки математичній обробці великих масивів даних науковці сподіваються глибше зрозуміти, як саме мозок переробляє пережитий досвід і допомагає психіці справлятися зі стресовими подіями та масштабними змінами у світі.