Канадські вчені навчилися друкувати контактні лінзи на 3D-принтері за 20 хвилин

Вчені Університету Ватерлоо в Канаді розробили технологію виготовлення контактних лінз за допомогою 3D-принтера. Головна перевага підходу — можливість створювати лінзи під унікальну форму роговиці кожного пацієнта, що особливо актуально для людей із нестандартною анатомією ока, яким стандартні моделі не забезпечують ні належного комфорту, ні чіткого зору.

Процес виготовлення схожий на звичайний 3D-друк пластикових або металевих виробів. Спеціальне програмне забезпечення будує цифрову модель лінзи: внутрішня поверхня повторює контури роговиці конкретного пацієнта, зовнішня — забезпечує потрібну корекцію зору. Увесь цикл виробництва займає близько 20 хвилин, тобто лінзи можна отримати просто під час візиту до фахівця.

Однак реалізувати ідею виявилося непросто. Ідеальний матеріал для контактних лінз — силікон: він м’який, пропускає кисень і є біосумісним. Проблема в тому, що силікон погано піддається 3D-друку. Щоб подолати це обмеження, науковці синтезували нову гідрофільну формулу силікону, яка притягує воду і придатна для пошарового нанесення матеріалу.

Друга складність пов’язана з самою природою 3D-друку. При пошаровому формуванні об’єкта на його поверхні неминуче виникають мікроступінчасті дефекти — їх легко помітити на будь-якому надрукованому виробі. На контактній лінзі така текстура може бути непомітна оком, але суттєво знижує оптичну чіткість і комфорт носіння. Вирішення знайшли в нанесенні надтонкого покриття, яке вирівнює поверхню, не змінюючи індивідуальної форми лінзи.

Лабораторні тести підтвердили біосумісність нових лінз — вони безпечні для тканин ока. За оптичними характеристиками та механічними властивостями надруковані лінзи не поступаються серійним комерційним зразкам. Тепер команда готується до випробувань у реальних умовах і оформлення патенту, що має прискорити вихід технології на ринок.