Канадські вчені заявили, що Місяць може бути інопланетною базою для спостереження за Землею

Канадський дослідник Алекс Еллері з Карлтонського університету опублікував наукову статтю на платформі arX­iv, у якій висунув гіпотезу про можливе місце спостереження за Землею з боку інопланетних цивілізацій. На його думку, найбільш імовірною «базою» для таких спостережень є Місяць. Учений припускає, що у Сонячній системі могли залишитися самовідтворювані зонди, створені мільярди років тому, і саме супутник Землі є оптимальним середовищем для їхньої роботи.

Еллері спирається на концепцію «універсального конструктора», запропоновану Джоном фон Нейманом, яка передбачає створення роботів, здатних самостійно будувати свої копії з доступних матеріалів. За цією логікою, розвинені цивілізації могли використовувати такі апарати для дослідження галактики без участі біологічних істот. Зонди могли б збирати ресурси безпосередньо з астероїдів, комет або супутників і поступово поширюватися між зоряними системами.

На відміну від астероїдів, де штучну активність важко відрізнити від природних процесів, Місяць, за словами Еллері, має поверхню, на якій техносигнатури були б більш помітними. Серед корисних матеріалів, придатних для створення механізмів, він називає кремній, залізо та титан. Дослідник також припускає, що зонди могли працювати на ядерних реакторах, залишаючи ізотопні сліди — наприклад, аномальні співвідношення торію-232 або барію-137 — або локальні магнітні аномалії під поверхнею.

Окремо Еллері розглядає можливість того, що на Місяці може бути прихований артефакт — зонд або його частина, залишена навмисно як повідомлення для цивілізації, яка досягне технологічного рівня, достатнього для видобутку ресурсів на супутнику. Такий об’єкт, за його словами, міг би слугувати індикатором позаземної активності.

У зв’язку з цим дослідник пропонує зосередити майбутні місії програми NASA «Артеміда» та інших місячних ініціатив на пошуку ознак штучної активності. Він вважає, що геологічні та радіаційні вимірювання в окремих регіонах Місяця можуть надати перші докази того, що автоматизовані зонди інопланетного походження справді могли діяти у межах Сонячної системи.