Космічний зонд NASA Parker надав докази існування сонячного бар’єру з температурою 2 мільйони градусів Цельсія

Дані зонда Park­er Solar Probe вперше надали свідчення існування так званого «бар’єру гелікальності» (helic­i­ty bar­ri­er) у короні Сонця — зовнішньому шарі атмосфери, температура якого сягає 2 мільйонів Кельвінів (1 999 726,85 °C). Це відкриття допомагає пояснити загадку, чому корона значно гарячіша за поверхню Сонця (фотосферу), попри те, що знаходиться далі від джерела енергії в ядрі.

Традиційні теорії намагались пояснити це явище турбулентністю або хвилями іонного циклотрона (особливого типу магнітних хвиль), але кожна з них мала свої недоліки. Нове дослідження показує, що бар’єр гелікальності — своєрідна «гребля» для потоку енергії у плазмі — змінює механізм нагріву: він не дає електронам отримати всю енергію від турбулентності, натомість перенаправляє її на нагрів іонів через магнітні хвилі. Саме це пояснює, чому в короні протони (іони) нагріваються сильніше, ніж електрони.

Аналіз даних Park­er Solar Probe підтвердив: коли співвідношення теплової та магнітної енергії досягає певних значень, у плазмі з’являються характерні зміни магнітних флуктуацій — ознака дії бар’єра гелікальності. Такі умови часто виникають у безпосередній близькості до Сонця, пояснюючи спостережувану структуру та температуру сонячного вітру.

Відкриття має важливе значення для розуміння основної фізики плазми, структури геліосфери та природи космічної погоди. Досвід можна буде застосовувати не лише до Сонця, а й до інших зір і астрофізичних об’єктів із беззіткновенною плазмою.